Розділ 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці у надзвичайних ситуаціях

— функціонального захисту, який, відповідно до розвитку ситуації в небезпечний бік, бере на себе функції з припинення роботи аварійних об’єктів, запобігання розвитку небезпечної події та мінімізації її наслідків, інформування та оповіщення населення;

— природного захисту, що передбачає використання природних явищ і процесів (конвекція, дифузія, розчинення тощо) на гальмування або припинення розвитку НС;

— охоронного захисту як виду протидії та спеціального захисту потенційно небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки та об’єктів життєзабезпечення від несанкціонованого та терористичного впливу.

Фізичний захист передбачає:

— проектування, будівництво, пристосування та розміщення захисних споруд цивільного захисту та їх утримання в готовності до використання, накопичення запасів засобів індивідуального захисту, медичного та спеціального майна та підготовку до видачі їх населенню;

— будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, їх утримання у функціональному стані;

— будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності, застосування спеціальних інженерно-технічних заходів з підвищення сталості функціонування суб’єктів господарювання та територій в особливий період.

Функціональний захист — це:

— удосконалення технологічних процесів щодо мінімізації факту виникнення вторинних чинників ураження (пожеж, вибухів, зараження), підвищення надійності технологічного обладнання та експлуатаційної надійності систем, зокрема контролю і технічної діагностики, безаварійної зупинки виробництва, запобігання розвитку та локалізації аварійних ситуацій;

— розроблення та застосування типових режимів радіаційного захисту, комплексу режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних та медичних заходів;

— функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення, спеціальних, локальних та об’єктових сис­тем оповіщення.

Можливості використання природних явищ і процесів як захисту враховуються при розробленні всіх видів містобудівної і проектної документації, реалізації вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, а також при плануванні організованого виведення чи вивезення із можливих зон НС людей, якщо виникає загроза їх життю і здоров’ю, та матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодженню або знищенню.

З метою забезпечення готовності до реагування на НС та виконання робіт з ліквідації їх наслідків виконується наступне:

— розробляються і виконуються науково-технічні програми з проблем захисту населення і територій, запобігання та ліквідування НС;

— здійснюється функціональне навчання керівних працівників та фахівців, які організовують і здійснюють заходи у сфері цивільного захисту, їх практична підготовка до дій за планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій, а також навчання населення способам захисту і правилам поведінки в цих умовах та при проявах терористичного акту;

— завчасно створюються, утримуються та щорічно поповнюються матеріальні резерви з визначеними номенклатурою та обсягами будівельних матеріалів, пального, медикаментів, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріально-технічних цінностей.

Матеріальні резерви створюються, виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, суб’єкта господарювання, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків. Матеріальні цінності, що поставляються до резерву, повинні мати сертифікат відповідності на весь нормативний термін їх зберігання.

Резерви розміщуються на об’єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах суб’єктів господарювання з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон надзвичайних ситуацій і використовуються тільки для:

— здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій;

— ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків;