Розділ 7. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

7.1. Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, поведінка та дії в цих умовах

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» кожен громадянин має право на:

— отримання інформації про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

— звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

— відшкодування шкоди, заподіяної його здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

— компенсацію за роботу у зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

— соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, в тому числі на медико-реабілітаційне відновлення у разі отримання важких фізичних та психологічних травм.

Інформацію у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру становлять відомості про НС, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Інформація у сфері захисту від НС, діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад у цій сфері мають бути гласними і відкритими.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від НС, про виникнення таких ситуацій та методи і способи захисту людей, вжиття заходів щодо забезпечення як колективної, так і індивідуальної безпеки.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від НС, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення тощо) та шляхом випуску спеціальних буклетів, проспектів, листівок центральні й місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Хоча стаття 8 цього ж Закону встановлює, що інформування та оповіщення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру є основним принципом та головним і невід’ємним елементом усієї системи заходів такого захисту, проте стан справ щодо повного інформування населення про надзвичайні ситуації залишає бажати кращого. І поліпшення справ у цій галузі суттєво залежить від грамотності населення, знання своїх прав та обов’язків.

— Безпосередньо з інформуванням населення про загрозу виникнення НС, правилами поведінки та способами дій у цих умовах пов’язане оповіщення, тобто доведення сигналів і повідомлень органів управління про загрозу та виникнення НС, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

— Система оповіщення — це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.

Відповідно до Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 192, система оповіщення в нашій країні складається із загальнодержавної, регіональних та спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних та об’єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику. Ви­вчення питань оповіщення передбачає курс Цивільного захисту, який вивчають студенти всіх спеціальностей рівня спеціаліст та магістр.

Автоматизована система оповіщення може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу та мережу мобільного зв’язку для подачі сигналу «Увага всім» і повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення. Цей сигнал може дублюватися за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в рейку, дзвонами. Він повідомляє населення про НС у мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Тривалі гудки при цьому означають попередження. Почувши гудки, необхідно увімкнути радіо, телевізор і прослухати інформацію про необхідні дії. Якщо радіо чи телевізора немає або вони не працюють, слід з’ясувати інформацію у інших людей, які знають про неї. Отримавши інформацію, слід виконувати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Для запобігання загрозі затоплень на верхніх та нижніх б’єфах (ділянках річок, каналів або водосховищ, які розташовані безпосередньо біля шлюзу чи греблі) обов’язково розміщуються датчики, за допомогою яких забезпечується постійний контроль за рівнем води. У разі виникнення загрози катастрофічного затоплення внаслідок руйнування однієї чи декількох гребель на водосховищах відповідні чергові служби гідроелектростанцій здійснюють оповіщення відповідних чергових служб органів цивільного захисту за допомогою спеціальних систем централізованого оповіщення, створених безпосередньо на гідротехнічних спорудах за кошти їх власників. Повідомляється район, у якому очікується затоплення в результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби. Населення, яке проживає в даному районі, повинно взяти необхідні речі, документи, продукти харчування, воду, вимкнути електроенергію, відключити газ і зібратись вказаному місці для евакуації; повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління цивільного захисту.

Якщо є загроза забруднення території радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових, виробничих і складських приміщень, провести заходи захисту від радіоактивних речовин обладнання, устаткування, тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування, води тощо. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу органів управління цивільного захисту.

У разі хімічного зараження території поведінка населення залежить від обставин: залишатися на місці, перебувати в закритих приміщеннях (житлових чи робочих) або ж покинути їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу органів управління цивільного захисту.

У разі повідомлення про загрозу землетрусу або його початок населення попереджається про необхідність відключити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.