Розділ 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці у надзвичайних ситуаціях

— страхове відшкодування суб’єктами господарювання, у користуванні яких є потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам або їхньому майну, а також іншим юридичним особам внаслідок надзвичайної ситуації, що може виникнути на такому об’єкті.

Спеціальні відшкодування і виплати особам, потерпілим внаслідок надзвичайної ситуації, передбачають:

— надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);

— забезпечення житлом;

— забезпечення зайнятості та надання послуг із праце­влаш­тування;

— надання медичної та психологічної допомоги;

— надання гуманітарної допомоги;

— надання інших видів допомоги.

Заходи з відшкодування збитків особам, які постраждали, здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що передбачаються під час їх формування, суб’єктів господарювання, фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій, коштів за договорами добровільного або обов’язкового страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування, а також добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій, об’єднань громадян та інших джерел, не заборонених законодавством.

Надання термінової допомоги постраждалим може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів відповідно до рівня надзвичайної ситуації, а також матеріальних резервів, які створюються для ліквідації надзвичайних ситуацій.

Підготування територій, суб’єктів господарювання до функціонування з урахуванням ризику виникнення надзвичайних ситуацій є сукупністю організаційних, інженерно-технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, спеціальних та інших заходів, що здійснюються заздалегідь з метою створення умов для захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від НС, забезпечення готовності до реагування на загрозу їх виникнення та виконання робіт із ліквідації їх наслідків.

Підґрунтям впровадження зазначених заходів є інженерно-технічні вимоги щодо захисту населення, територій, об’єктів виробничого та соціального призначення від НС та показники віднесення міст і об’єктів до відповідних груп та категорій із цивільного захисту.

Заходи здійснюються з урахуванням даних моніторингу (спостереження) за ступенем реальної небезпеки виникнення НС та стану готовності об’єктів, систем і сил до застосування за призначенням.

Моніторинг виступає як складовий компонент таких управлінських функцій, як збирання, оброблення, аналіз інформації, контроль і проводиться за принципом максимального залучення існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу в природній, техногенній, соціальній сферах.

За своїм характером моніторинг об’єднує низку самостійних галузевих напрямків аналізу, оцінки та контролю динаміки якісно-кількісних змін параметрів, що дають змогу ідентифікувати небезпеки за певною сферою відповідальності, які можуть призвести до НС; систему спостереження, лабораторного та іншого контролю у сфері цивільного захисту та аналізу ступеня готовності до ліквідації аварій, аварійних і надзвичайних ситуацій.

Спостереження, лабораторний та інший контроль включає збирання, опрацювання і передавання інформації щодо стану навколишнього природного середовища, забруднення продуктів харчування, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними та хімічними речовинами, збудниками інфекційних хвороб та іншими небезпечними біологічними агентами тощо.

Єдине інформаційне середовище для оперативного постачання первинної інформації від суб’єктів моніторингу забезпечує інформаційно-аналітична система з питань НС, що створюється при органах виконавчої влади всіх рівнів для підтримки процесів підготовки, прийняття і контролю виконання управлінських рішень, пов’язаних з усуненням загрози або реагуванням на виникнення НС та зниженням ризиків її розвитку.

Як первинна ланка такої інформаційної системи виступають чергово-диспетчерські служби суб’єктів господарювання, а на об’єктах підвищеної небезпеки — спеціальні пристрої інструментального моніторингу, що дають змогу своєчасно виявляти загрози виникнення НС, забезпечувати передачу сигналу про їх виникнення на пульт централізованого спостереження автоматизованої системи раннього виявлення НС та оповіщення у сфері цивільного захисту.

Захист людей, матеріальних цінностей та територій від надзвичайних ситуацій досягається шляхом завчасної побудови системи комплексного захисту за його наступними видами:

— фізичного захисту, на подолання якого для кожного сценарію розвитку НС необхідно витратити певну енергію;