TextBook 3.1. Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах
Поява принципово нових, але досить небезпечних видів техніки та технологій, накопичення на хімічних підприємствах величезних «запасів» небезпечних для довкілля та здоров’я людини токсикантів, підвищення складності технічних систем, з якими оперує людина, є причинами виникнення небезпек, які призводять до підвищення частоти промислових аварій та катастроф.
Техногенна небезпека — це стан, притаманний технічній системі, що може реалізуватися у вигляді впливу на людей, тварин, рослини, довкілля та об’єкти господарської діяльності (ОГД) або у вигляді прямої чи побічної шкоди в процесі її нормальної експлуатації.
Потенційно небезпечна речовина — це речовина, що внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних властивостей являє собою небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин.
Потенційнонебезпечний об’єкт — це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, хімічні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
Стан потенційно небезпечного об’єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом, називається аварійною ситуацією.
Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей, тварин та рослин і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничого процесу або завдає шкоди довкіллю.
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє природне середовище (НПС) обумовив розподіл їх за видами:
— аварії на системах життєзабезпечення (раптове руйнування споруд та будівель, аварії на комунальних системах життєзабезпечення, аварії на електроенергетичних системах);
— аварії на транспорті (повітряному, водному, наземному, підземному, трубопровідному);
— гідродинамічні аварії;
— вибухи;
— пожежі;
— аварії, що пов’язані з викидом небезпечних речовин: аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР); аварії з викидом радіоактивних речовин (РР); аварії з викидом небезпечних біологічних речовин (НБР).
Особливо важкі аварії можуть призвести до катастрофи — великомасштабної аварії, яка спричинює тяжкі наслідки для людини, тваринного та рослинного світу, змінюючи умови середовища їх існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, а їх розвиток ставить на межу існування всю біосферу.
3.1.1. Техногенні небезпеки та їх фактори ураження за генезисом і механізмом впливу
Небезпеки виникають внаслідок дії на людину небажаних факторів (лат. facere — діяти, виробляти, примножувати) — умови рушійної сили будь-якого процесу чи явища.
Фактори ураження класифікують за генезисом (виникненням і наступним розвитком факторів ураження) та механізмом дії.
| Фактор ураження | Параметр фактора ураження |
| Повітряна ударна хвиля, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих та вибухових речовин. | Надмірний тиск у фронті ударної хвилі. Тривалість фази тиску. Імпульс фази тиску. |
| Хвиля тиску в ґрунті, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих та вибухових речовин. | Максимальний тиск. Час дії тиску. Час збільшення тиску до максимуму. |
| Сейсмічна вибухова хвиля, що виникає внаслідок потужних вибухів вибухових речовин. | Швидкість розповсюдження хвилі. Максимальне значення масової швидкості ґрунту. Час наростання напруги у хвилі до максимуму. |
| Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо. | Швидкість хвилі прориву. Глибина хвилі прориву. Температура води. Час існування хвилі прориву. |
| Уламки / осколки, що виникають при вибухах легкозаймистих та вибухових речовин. | Маса уламка/осколка. Швидкість розлітання уламка/осколка. |
| Екстремальний нагрів середовища, що виникає при пожежах, вибухах легкозаймистих та вибухових речовин. | Температура середовища. Коефіцієнт тепловіддачі. Час дії джерела екстремальних температур. |
| Теплове випромінювання, що виникає при пожежах, вибухах. | Енергія теплового випромінювання. Потужність теплового випромінювання. Час дії теплового випромінювання. |
| Іонізуюче випромінювання, що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом радіоактивних речовин. | Активність радіонукліда в джерелі іонізації. Щільність радіоактивного забруднення місцевості. Концентрація радіоактивного забруднення. Концентрація радіонуклідів. |
| Токсичність хімічних речовин, що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом НХР. | Концентрація небезпечної хімічної речовини в середовищі. Щільність хімічного зараження місцевості та об’єктів. |
| Збудники хвороб, що з’являються у НПС внаслідок аварій на підприємствах, у науково-дослідних установах. | Бактерії, віруси, грибки та токсини. |
За генезисом фактори ураження поділяють на фактори: прямої дії, або первинні; побічної дії, або вторинні. Первинні фактори ураження — це джерело техногенної небезпеки. Вторинні фактори ураження викликають зміни об’єктів НПС, спричинені первинними факторами ураження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Коцан Ігор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки“ на сторінці 1. Приємного читання.