Розділ 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці у надзвичайних ситуаціях

Заходи державного нагляду (контролю) поділяються на планові й позапланові і здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Одним із головних принципів здійснення заходів дер­жавного нагляду (контролю) законодавством України визначено пріоритетність безпеки в питаннях життя і здоров’я людини, функціонування й розвитку суспіль­ства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами й цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з цим усі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), з урахуванням значення прийнятного ризику, належать до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є неподання у встановлені терміни документів обов’язкової звітності або/та виявлення в них недостовірності даних, звернення фізичних та юридичних осіб, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, перевірка усунення суб’єктом господарювання порушень, виявлених за результатами проведення планових заходів. Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Інформаційну підтримку для ефективного здійснення державного нагляду і контролю за станом безпеки територій, потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) та об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) забезпечують механізми паспортизації та декларування безпеки.

Паспортизація здійснюється з метою забезпечення дер­жавного обліку ПНО, а також накопичення й актуалізації (оновлення) відповідної інформації у базі даних Державного реєстру ПНО та паспортів ризику виникнення надзвичайних ситуацій на території. Паспортизація виконується відповідно до переліків ПНО та визначених на території ділянок підтоплення і катастрофічного затоплення, території з екзогенно-геологічними процесами, ризиків виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок метеорологічних явищ і процесів та природних осередків інфекційних захворювань, об’єктів житлово-комунального господарства та життєзабезпечення населення, які складаються на підставі ідентифікації джерел надзвичайних ситуацій.

Декларування безпеки здійснюється з метою забезпечення контролю за додержанням заходів безпеки на ОПН.

Для ОПН, що експлуатуються, декларація безпеки оформлюється як самостійний документ, а для ОПН, що будуються (реконструюються, ліквідуються), як складова частина відповідної проектної документації.

Декларація безпеки складається на підставі досліджень, що проводяться суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, які займаються науковою та науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів і включає наступне:

— результати досліджень ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, пов’язаних з експлуатацією цих об’єктів;

— оцінку готовності до експлуатації відповідно до вимог безпеки промислових об’єктів;

— перелік рішень, пов’язаних зі зменшенням ризику та попередженням аварійних ситуацій і аварій, а також відомості про заходи щодо локалізації та ліквідації їх наслідків.

Економічні механізми регулювання безпеки, які застосовуються у світовій практиці, можна класифікувати за функціональним принципом і виокремити такі:

— механізми економічної відповідальності (санкції, відшкодування збитків);

— механізми перерозподілу ризику (страхування);

— механізми формування і використання бюджетних і позабюджетних коштів та утворення фінансових резервів, призначених для ліквідації надзвичайних си­туацій;

— механізм стимулювання підвищення рівня безпеки (пільгове оподаткування прибутку, пільгове кредитування заходів з підвищення безпеки).

Метою страхування у сфері цивільного захисту є:

— страховий захист майнових інтересів суб’єктів господарювання і громадян за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій або проведення робіт щодо відвернення чи ліквідації такої шкоди;