Розділ 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці у надзвичайних ситуаціях

Масив загальних норм, що забезпечує здійснення регулювання у сфері безпеки і надзвичайних ситуацій, вміщує законодавчі та підзаконні акти, стандарти, технічні та адміністративні регламенти, правила та інші нормативні документи, виходячи зі сфери (галузі) їхньої дії.

Превентивні норми застосовують організаційні, науково-технічні та економічні механізми з підвищення безпеки територій, технологічної безпеки виробничих процесів і продукції, експлуатаційної надійності об’єктів, підготовки територій, об’єктів та систем життєзабезпечення до роботи в умовах надзвичайних ситуацій (експертиза, ліцензування, сертифікація, інспектування і контроль тощо).

Ситуативні норми визначають діяльність із убезпечення населення і підготування територій та суб’єктів господарювання до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.

Компенсаційні та забезпечувальні норми передбачають страхування, спеціальні відшкодування і виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування.

Експертиза як механізм дослідження, аналізу та оцінки передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан захисту здоров’я і життя людей, довкілля, призводить до руйнування та пошкодження основних фондів виробничого і невиробничого призначення, знищення майна та продукції, спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства з питань техногенної, природної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Експертиза може бути державною, відомчою, громадською, обов’язковою, вибірковою, добровільною, попередньою, поточною і класифікуватися за видом об’єкта проведення експертизи.

У правовому полі України експертиза з безпеки розглядається в таких її основних складових частинах: екологічна експертиза; державна експертиза забезпечення ядерної та/або радіаційної безпеки, проектів містобудівної документації в частині дотримання в них вимог законодавства з інженерного захисту територій; експертиза на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; державна експертиза проектно-кошторисної документації в частині пожежної безпеки; державна експертиза проектів будівництва суб’єктів господарювання в частині дотримання в них протиаварійного захисту та вимог нормативно-правових актів з інженерно-технічних заходів цивільного захисту; державна експертиза землевпорядної документації тощо.

Ліцензування здійснюється з метою встановлення ква­ліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог і контролю за їх додержанням для провадження певних видів господарської діяльності.

Ліцензування належить до традиційних адміністративних методів управління, що визначають заходи, пов’язані з наданням ліцензій (спеціальних дозволів на здійснення конкретного виду діяльності), переоформленням документів, які підтверджують їх наявність, призупиненням і поновленням ліцензій, їх анулюванням та контролем за дотриманням ліцензіатами відповідних вимог і умов.

Серед переліку видів діяльності, на здійснення яких необхідна ліцензія, певне місце посідають об’єкти, порушення порядку експлуатації яких впливає на рівень природно-техногенної безпеки та може призвести до надзвичайних ситуацій.

Право видачі ліцензій в Україні надається органам ліцензування, за кожним з яких закріплені певні види господарської діяльності. Серед них правом видачі ліцензій на проведення небезпечної господарської діяльності володіють органи технічної інспекції енергонагляду, транспортної інспекції, охорони навколишнього середовища, природних ресурсів, ядерної безпеки, інспекція техногенної безпеки, місцеві органи виконавчої влади.

Сертифікація визначена в українському законодавстві як процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами.

Технічний регламент — закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких обов’язкове. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

Процедура оцінки відповідності встановленим технічними регламентами чи стандартами вимог може включати відбір зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, затвердження, а також їх поєднання.

Стандарт — це документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Стандарти повинні відповідати рівню науково-технічного і технологічного розвитку та формувати єдину національну систему вимірювань, гармонізовану з міжнародними стандартами. Розроблення державних стандартів у системі стандартизації в Україні провадиться за окремими напрямами.

Група стандартів, що входить до комплексу національних стандартів у сфері цивільного захисту, включає стандарти вимог щодо моніторингу, запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, убезпечення населення, тварин, рослин, об’єктів економіки, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, захисту ґрунтів, атмосферного повітря, продовольства, харчової сировини та кормів, водних джерел та систем водопостачання, засобів та методів управління, зв’язку й оповіщення, технічного оснащення аварійно-рятувальних формувань, засобів спеціального захисту.

За результатами проведення сертифікації в разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності.

Усі види аварійно-рятувальної, протипожежної та спеціальної техніки та устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, для ліквідації надзвичайних ситуацій, повинні мати сертифікат відповідності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється з додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах цивільного захисту населення і територій, охорони праці, техногенної й екологічної безпеки, у галузі використання та охорони надр, а також різних видів промислової безпеки, гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами, діяльності аварійно-рятувальних служб тощо.