Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки

3. Форс-мажорні обставини (стихійні лиха, страйки) та обставини, наближені до форс-мажорних (несприятливі законодавчі акти, ембарго, зміни валютного курсу).

Крім того, всі загрози економічній безпеці особистості можна класифікувати як:

1) об’єктивні — загрози, що виникають у зв’язку з економічним становищем у державі;

2) суб’єктивні — вплив людського фактора (наприклад, суперників або партнерів);

3) потенційні — такі, що існують протягом досить тривалого часу і зумовлені геополітичним становищем дер­жави;

4) актуальні — такі, що виникають у зв’язку із загальною кризою міжнародного або внутрішньодержавного середовища;

5) реальні — такі, що існують об’єктивно;

6) гіпотетичні — це коли вважається, що загрози існують, і цей висновок робиться на основі певного аналізу економічної ситуації;

7) уявні — такі, що створюються в людській уяві і реально не існують, а можуть бути зумовлені певними особистісними якостями людини.

Отже, небезпеку являють собою явища, що блокують здатність людини до адекватного реагування на життєві обставини, знижують її здатність аналізувати і свідомо вибирати, позбавляють почуття індивідуальності, особистісної оцінки. Виходячи з цього, економічна безпека особи — це такий стан економічної свідомості, за якого суб’єкт сприймає існуючу якість життя як щось адекватне й надійне, оскільки вона створює реальні можливості для задоволення його економічних потреб сьогодні і дозволяє йому бути впевненим у майбутньому.

Якість життя — це не лише матеріальний добробут, але й збереження людської гідності, це можливість самостійно приймати рішення, а не бути жертвою рішень, прийнятих іншими. Інтереси особистості полягають у реалізації кон­ституційних прав і свобод, у забезпеченні особистої економічної безпеки, підвищенні рівня і якості життя, у фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку суб’єкта.

Сьогодні більшість населення України відмовляється від активної економічної поведінки і замість дій, спрямованих на економічну та соціальну адаптацію до нових економічних і соціальних умов, виявляє дратівливість та агресію, знижуючи практично граничний потенціал руйнування особистості. Людина починає дуже гостро відчувати свою економічну і соціальну незахищеність, невпевненість у майбутньому, загрозу безпеці існування як повноцінного громадянина й особистості.

Отже, наслідками деструктивних економічних впливів для людини є:

— звуження кола інтересів, скорочення участі в значущих видах діяльності;

— неконтрольовані дії, що суперечать інтересам та цінностям людини (наприклад, придбання непотрібного товару);

— неможливість здійснення свідомого вибору;

— відмова від активної економічної поведінки;

— роздратованість та агресивність;

— неадекватна реакція;

— стомлюваність і почуття страху;