Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки

— загострення економічних відносин між країнами;

— виникнення військових конфліктів;

— дестабілізації внутрішньополітичної ситуації;

— посилення соціальної напруженості;

— різкої зміни демографічної ситуації в країні;

— виникнення стихійного лиха та екологічних ката­строф.

Надзвичайні ситуації в економіці можуть бути викликані і суто економічними чи політичними факторами, наприклад рішеннями державних органів влади.

Економічну безпеку можна розглядати з позиції впливу економічної системи на суспільну та індивідуальну свідомість, що відбиває ставлення громадян та суспільства до майбутнього і того, що діється сьогодні. Джерелами негативних впливів, спрямованих на економічну безпеку особистості, можуть бути свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб, суб’єктів господарювання та форс-мажорні обставини. Джерелом загроз економічної безпеки є дії тих людей, які, маючи власну мету, досягають її, використовуючи різні засоби впливу на інших без врахування їх потреб та інтересів або навіть просто вводячи їх в оману, діючи всупереч їхнім інтересам і заподіюючи їм збитків. Ця діяльність може стосуватися різних осіб — від політичних лідерів, державних, громадських діячів, представників засобів масової комунікації, підприємців до партнерів у міжособистісній взаємодії.

Сама соціально-політична та економічна ситуація кардинальних суспільних змін і переходу до ринкових відносин сприяє цій тенденції і підсилює її. Продавець намагається продати товар покупцеві, і їхні інтереси не завжди збігаються, а то і зовсім бувають різні, маючи лише одну лінію перетину — факт продажу конкретного товару. При цьому продавець активно використовує різні прийоми для того, щоб приховати недоліки і наголосити на перевагах (справжніх чи уявних) рекламованого товару. Він приховує необхідну для клієнта інформацію, частину її змінює, тим самим перешкоджаючи отриманню адекватних відомостей про товар. Роботодавець теж використовує психологічний вплив, наприклад, для того, щоб дешевше оплатити працю працівника, таким чином створюючи економічну небезпеку для особистості.

Учасники ділових переговорів, використовуючи різні способи маніпулювання економічною інформацією, реалізують технологію рефлексивного управління для того, щоб досягти своєї мети і більш вигідних умов для себе, як правило, за рахунок пригнічення економічних інтересів другої сторони.

Доступ до широкомасштабного використання інформаційних технологій та засобів масової комунікації в кілька разів підсилює можливості психологічного впливу на людей з допомогою зміни інформаційного середовища суспіль­ства. Найбільше це характерно для різних фінансово-економічних та комерційних структур. Їхня діяльність створює економічну небезпеку для осіб, коли для досягнення своїх цілей вони починають використовувати різні засоби інформаційно-психологічного впливу, змінюючи при цьо­му економічну поведінку людей так, щоб завдати шкоди їх інтересам. Ілюстрацією до цього можуть бути приклади недоброякісної реклами (історія з АТ «МММ»).

Як іще одне джерело загроз економічній безпеці особистості за певних умов можна виокремити саму державу, органи державної влади та управління. Це пов’язано з діями державних лідерів, правлячої еліти. Від вирішення конкретних людей із їх особистісними характеристиками, індивідуально-психологічними особливостями, власним життєвим та професійним досвідом залежать доля і благополуччя багатьох інших людей, важливі соціальні, економічні та політичні зміни в суспільстві.

Небезпека виникає тоді, коли вони, реалізуючи власні інтереси, а іноді й просто амбіції, використовують силу державного апарату для здійснення впливу на людей, маскуючи свої дії і справжні цілі, що не збігаються з інтересами держави, суспільства та населенням країни. В узагальненому вигляді джерела негативних економічних впливів наведені в табл. 4.2.

Об’єктом економічної безпеки особистості є економічне становище людини. Суб’єктом економічної безпеки особистості є людина, яка прагне реалізувати власні економічні інтереси.

Таблиця 4.2. Джерела та засоби негативних економічних впливів на безпеку життєдіяльності

Джерела	Засоби
Держава (вищий законодавчий орган, Кабінет Міністрів)	Законодавчі акти, постанови, укази
Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування	Рішення, розпорядження, накази
Комерційні організації	Недоброякісна реклама
Окремі суб’єкти (наприклад, державні лідери)	Особистісний вплив, лобіювання окремих рішень
Форс-мажорні обставини	Стихійні лиха, страйки

Для економічної безпеки принциповими є граничні значення показників, вихід за межі яких викликає появу руйнівних, неконтрольованих процесів. Такими показниками, наприклад, можуть бути середній дохід людини та середньомісячна заробітна плата.

Рівень економічної безпеки особистості залежить від того, наскільки ефективно вона в змозі уникнути можливих загроз і ліквідувати негативні наслідки деяких складових зовнішнього середовища.

Головною метою економічної безпеки є стабільне економічне становище на теперішньому етапі і високий потенціал у майбутньому. З позицій економічної безпеки дуже важливо оцінювати і прогнозувати вплив усіх очікуваних загроз. Загроза економічній безпеці особистості — це сукупність умов та факторів, що створюють небезпеку для її життєво важливих інтересів; існування можливості завдати окремій людині економічної шкоди, змінити її поведінку всупереч її бажанню.

У загальному вигляді загрози економічній безпеці особистості можна класифікувати таким чином.

1. Внутрішні загрози — це власні негативні дії (не­ефективне фінансове планування та використання власних коштів). Джерелом небезпеки можуть бути індивідуально-психологічні особливості особистості, що впливають на адекватність прийняття нею важливих рішень. Внутрішні джерела загроз економічній безпеці особистості закладені самою природою в біосоціальній психіці людини, в особливостях її формування та функціонування, в індивідуально-особистісних характеристиках індивіда. З огляду на ці особливості люди різняться ступенем сприйняття різних впливів, можливостями аналізу та оцінки економічної інформації, що надходить.

2. Зовнішні загрози — це зовнішні негативні дії (негативні тенденції в економіці: рішення державних органів влади, спекулятивні операції, непродумані реформи).