Розділ ««Мейсіз» ділиться секретами з «Ґімблз»»

— Далі — Мейтленд. Перший відбиток — із фургона, і мушу додати, що це лиш один із багатьох, другий — взято після арешту в поліцейському управлінні Флінт-Сіті.

Юн поєднав зображення і знов отримав ідеальний збіг. Марсі зітхнула.

— Окей, а зараз наготуйтеся ламати собі голови. Ліворуч — неідентифікований відбиток із фургона, праворуч — відбиток Гіта Голмза, взятий після його арешту в окрузі Монтґомері, штат Огайо.

Він поєднав відбитки. Цього разу злиття було не ідеальне, але дуже близьке. Голлі вирішила, що присяжні зарахували б його як збіг. Вона б точно зарахувала.

— Як бачите, є кілька незначних відмінностей, — сказав Юн. — Це тому, що відбиток Голмза з фургона за якістю трохи гірший, може, тому що задавнений. Але, як на мене, точок збігу достатньо. У певний момент Гіт Голмз побував у цьому фургоні. Це новий для нас факт.

У залі запала тиша.

Юн вивів на екран ще два відбитки. Зображення ліворуч було ясне та чітке. Голлі збагнула, що десь уже його бачила. Ралф теж це зрозумів.

— Це відбиток Террі, — сказав він. — Із фургона.

— Правильно. А праворуч — той, що зняли з покинутої в сараї пряжки.

Завитки були однакові, проте місцями дивним чином потьмянілі. Коли Юн поєднав зображення, відбиток із фургона доповнив прогалини у відбиткові з пряжки.

— Без сумніву, вони належать одній людині, — мовив Юн. — Террі Мейтленду. Тільки відбиток, узятий із пряжки, має такий вигляд, наче його лишив набагато старший чоловік.

— Як таке можливо? — спитала Джинні.

— Це неможливо, — відказав Семюелз. — Я бачив відбитки Мейтленда з поліцейського досьє… а їх узяли через кілька днів після того, як він торкався пряжки. Чіткі та ясні відбитки. Кожну лінію, кожен завиток можна розібрати.

— Окрім того, ми зняли з пряжки відбиток, що належить невідомому суб’єкту, — сказав Юн. — Ось він.

Такого дактилоскопічного доказу вже ніякі присяжні не прийняли б. Кілька ліній і завитків, але нечіткі, ледве помітні. Більша частина відбитка — розпливчаста пляма.

— Враховуючи таку погану якість, ніякої певності немає, — продовжив Юн, — але я не думаю, що він належить містеру Мейтленду, і його аж ніяк не міг залишити Голмз, бо він помер задовго до того, як та пряжка вперше з’яви­лася на відео з вокзальних камер спостереження. Проте… Гіт Голмз побував у фургоні, на якому викрали малого Пітерсона. Я гублюся в здогадах: коли, як і чому це сталося, але не перебільшуватиму, що заплатив би тисячу доларів, щоб дізнатися, хто залишив на пряжці цей розмитий відбиток, і ще п’ять сотень — щоб мені пояснили, як відбиток Мейтленда на вигляд так зістарився.

Юн від’єднав ноутбук і сів.

— Тож тепер на нашому столі багатенько фрагментів головоломки, — сказав Гові, — та хай мене візьме грець, якщо їх можна скласти в цілісну картину. Хтось має щось додати?

Ралф повернувся до дружини.

— Розкажи їм, — мовив він. — Розкажи, хто прийшов до нас додому у твоєму сні.