— Менш ніж за півмилі, — відповів Юн. — Плями на одязі схожі на сперму. Ви про це думаєте, міз Ґібні? Саме тому ви хочете, щоби копи з Огайо провели тест на кислу фосфатазу?
— Це не може бути сперма, — сказав Ралф. — Її забагато.
Юн не відреагував на ці слова. Він, мов зачарований, витріщався на Голлі.
— Гадаєте, та речовина із сараю могла лишитися внаслідок трансформації? Ми зараз тестуємо ці зразки, та результатів поки немає, — мовив лейтенант.
— Не знаю, що я думаю, — відповіла Голлі. — Наразі моє дослідження El Cuco обмежується кількома легендами, що я їх встигла прочитати під час перельоту, а вони ненадійні. Їх передавали усно, із покоління в покоління, задовго до того, як виникла криміналістика. Я просто кажу, що поліції Огайо варто перевірити місця з моїх фотографій. Може, вони нічого і не знайдуть… але я думаю, що знайдуть. Сподіваюся на це. Сліди, як сказав детектив Андерсон.
— Ви закінчили, міз Ґібні? — спитав Гові.
— Гадаю, що так.
Голлі сіла. Ралф подумав, що в неї втомлений вигляд — а як інакше? Останні кілька днів у неї видалися напружені. До того ж божевілля неодмінно виснажує.
— Леді та джентльмени, — сказав Гові, — чи є у вас ідеї щодо наших подальших дій? Я готовий вислухати пропозиції.
— Наступний крок очевидний, — мовив Ралф. — Імовірно, що цей аутсайдер перебуває тут, у Флінті, про це говорять свідчення моєї дружини та Ґрейс Мейтленд, але хтось із нас має поїхати в Техас і поговорити з Клодом Болтоном. Треба дізнатися, що йому відомо. Якщо взагалі щось відомо. Висуваю свою кандидатуру.
— Я приєднаюсь, — озвався Алек.
— Певно, я теж не проти цієї поїздки, — сказав Гові. — Лейтенанте Сабло?
— Хочу, проте в мене дві судові справи. Якщо я не дам свідчення, то двійко дуже поганих хлопців можуть опинитися на волі. Я зателефоную помічнику окружного прокурора в Кеп-Сіті, подивлюся, чи вийде відкласти слухання, але надій не плекаю. Я ж не скажу їм, що напав на слід мексиканського чудовиська-перевертня.
Гові всміхнувся.
— Певно що ні. А ви, міз Ґібні? Не хочете проїхатися ще трохи далі на південь? Звісно, всі витрати вам компенсують.
— Так, я поїду. Може, містер Болтон володіє якось потрібною нам інформацією. Якщо так, то треба ставити правильні запитання.
— А ти, Білле? Хочеш дійти з нами до кінця? — спитав Гові.
Семюелз розтягнув губи в усмішці, похитав головою і підвівся.
— Зустріч була цікава, по-божевільному цікава, проте, на мою думку, цю справу закрито. Я зроблю кілька дзвінків у поліцію Огайо, але на цьому моя участь завершиться. Місіс Мейтленд, я співчуваю вашій утраті.
— Тобі й належить, — сказала Марсі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аутсайдер» автора Кінг Стівен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«Мейсіз» ділиться секретами з «Ґімблз»“ на сторінці 20. Приємного читання.