— Чому ти вбив його в спину?
— Тому, що він мав дурість повернутися до мене спиною.
— Але це ж підло.
— Я некромант чи Дід Мороз?
Ми дивилися одне на одного. Для нічного зору вже надто розвиднілося, для звичайного було ще надто сутінно. Уся ця величезна зала, павуки, що нечутно спускалися нитками і злітали в темряву, далекий стогін вітру під дахом, кажанячі зграї, мертвий деспот при вході — все це було таке нереальне, моторошне, що в мене мороз пробіг поза спиною. Справжнім некромантом Максиміліан зробився тільки зараз; колись були самі балачки.
Я згадала, як він пив, збираючись підняти з могили Лісового Воїна. Як він трусився, ще хлопчиськом, якщо заходив у звичайний склеп. Він ненавидів себе за цю «слабкість», але він же не був некромантом до сьогодні!
— Слухай-но, ти ж мерців… — я затнулася, не зважуючись сказати «боїшся». — Навіщо ти…
Він мовчав. Очі в нього були як шліфований мармур. Я пожалкувала про свої слова та змінила тему — однак невдало:
— Навіщо ти покинув мене? Навіщо обпоїв? Щоб я проспала твою зраду?
— Це не зрада. Єдиний шанс порятувати Королівство.
— Ти хочеш здолати Сарану? — запитала я безнадійно.
— Не я. Королівство. Якщо я стану таким само сильним королем, яким був… Оберон, ми встоїмо.
Він ледь затнувся, вимовляючи королівське ім’я.
— Але ти ж некро…
Тепер затнулась я. Максиміліан серйозно кивнув:
— Правильно. Це буде Чорне Королівство. Стильний чорний колір до лиця великому магові, чи не так?
Я не знайшла, що відповісти.
— Їсти хочеш? Пити? Можна приготувати млинчики і…
— Не хочу.
— Гидуєш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зло не має влади» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ чотирнадцятий Його Темна Величність“ на сторінці 8. Приємного читання.