Розділ одинадцятий Нові обставини

— Я хотіла, — пробелькотіла я, дивлячись в його білясті очі, що були тепер зовсім поряд, — запитати… а що таке «трасування віялом»?

Він зовсім не здивувався.

Наступної миті його власний посох опинився у нього в руках. Ланс легко крутонув його на пальці. Щось зашипіло. На секунду ми опинилися в центрі шатра з дугоподібних вогненних цівок.

Посох завмер, мерехтіння припинилося, шатро зникло. Ми стояли в димному колі — там, де вогненні цівки торкалися бруківки, тепер догорали тріски, солома й інше вуличне сміття.

Злетіла над площею перелякана зграя голубів. Десь загавкав собака. Над водою у фонтані хмаркою піднявся туман.

— Здорово, — мій голос чомусь звучав дуже хрипко.

— Це все, про що ти хотіла дізнатися?

І я перестрашилася.

— Так, — сказала я квапливо. — Красно дякую.