TextBook Очі її були — сама невинність, як у левиці, що чатує на здобич, але Іванко на це не купився.
— Того, що твій брат і власник «Галичмедсвіту» — одна й та ж сама особа.
— А ти все чув!
— Бог навіщось дав мені вуха.
— То ти мав чути, що я намагалась. Бог мені свідок.
Але… знаєш, Івасю, най буде все як є.
— Тобто нехай Світлана прогуляється по місту…
— А хіба це шкідливо?
— Поцілує клямку на дверях офісу…
— А це зовсім не обов’язково!
— І, — Іванко ступив крок в кухню, щоб глянути у вікно — за прозорим склом йшов не менш традиційний для Львова, ніж відсутність гарячої води, дощ, — повернеться до нас мокра і зла.
— Ти просто не віриш в чудеса.
— Ну, чому ж — вірю. Ти ж вийшла за мене заміж, народила сина — ось два найбільших дива в моєму житті, — Іванко ніжно обійняв дружину. — А все інше — проза життя.
— Твої припущення тхнуть практицизмом, — сповістила Ія, пригортаючись до чоловіка. — Тому вони хибні.
Все буде не так, повір мені.
Іванко трохи відсторонився і підозріло глянув на жінку.
— Знову твої відьомські штучки?
— Ну що ти, коханий, які ще штучки? — закліпала повіками Ія. — І про яку відьму ти говориш? Я войовнича атеїстка-матеріалістка. В тринадцятому поколінні.
Чоловік засміявся.
— Не розумію, чого ви з Ясем, нахраписто, як ті бульдозери, штовхаєте Лану в обійми Олекси?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Містичний вальс» автора Очкур Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 4“ на сторінці 2. Приємного читання.