Розділ «Глава 3»

— Це теж тому, що ви відьма?

Ія фиркнула.

— Ні, це спадковість. Чиста генетика.

— Я вам не вірю.

— Я не брешу. В моїй сім’ї протягом кількох поколінь всі жінки мали чоловіків, набагато молодших від себе. Noblesse oblige. Ми старіємо лише тоді, коли різниця у віці вже не відіграє ніякої ролі. Рекомендується починати не раніше вісімдесяти п’яти років.

Світлана теж усміхнулася.

— Я це запам’ятаю.

— О, вам це не загрожує. Мій брат старший від вас років на вісім.

— Ваш брат? То ви мене заміж хочете віддати? Нічого не вийде — я помру, дівуючи.

В бурштиновому погляді її промайнуло щось, підозріло схоже на знання і заперечення водночас, та Лана цього не помітила, бо все ще всміхалась, озираючись на любі серцю будинки.

— Побачимо, що ви скажете, здибавшись з Олексою.

— Те ж саме, — відрубала Світлана.

— Жінки вважають його невідпорним.

— Він такий уже красень? — чемно спитала Лана, хоча насправді її це геть не обходило.

— Красень? Ні. Зовсім навпаки, я б сказала, але є в ньому щось таке, — Ія покрутила в повітрі обгорнутими в замшу пальчиками, — привабливе. Він інтригує і дівчата липнуть до нього, як…

— До браги свині.

— Я хотіла сказати, як залізо до магніту, проте ваше порівняння теж нічого. Мені подобається.

— І чим він займається, ваш загадковий брат?

Ія відкрила рота так, ніби збиралась видати вичерпне пояснення, та потім із якихось причин передумала, і коротко відказала:

— Він бізнесмен.