Розділ «Глава 22»

Бо хочу напитися. Щоправда, це вже буде постфактум, проте задля власного спокою завжди можна навіяти собі, що була п’яна і три години тому.

— То я ж перейшла із солодкого на гірке, Крістіане — чим ти незадоволений?

— Я? Та я… про мене… як ти казала тоді, ота приказка, що мені подобалась?

Лана всміхнулась.

— Про мене, Семене, хоч вовк траву їж.

— Саме так, — Крістіан дістав із бару товстостінну склянку і пляшку «Гайдамацької». — А чим тобі розбавити? Тонік, содова?

— Крісе, тільки-но спробуй зіпсувати газ-водою хороший продукт, і я за себе не відповідаю. Якби я хотіла липкого пійла, що садить печінку, неодмінно купила б собі якусь «ром-колу», що їх повно на кожному кроці. А я просто хочу горілки.

— Прошу, — із деяким здивуванням, яке не могла приховати навіть його традиційна німецька витримка, мовив він, подаючи їй склянку. А коли Лана з явною насолодою зробила великий ковток, бідолашний Крістіан ледь не зомлів — такою він її ще не бачив.

— У тебе щось трапилось, люба? — обережно спитав він, вмощуючись у її ногах, мов відданий кімнатний песик. Лана, розвалившись у кріслі в стилі рококо — червоний оксамит, позолочена витіювата оздоба на спинці, золочені ж ручки у формі лев’ячих лап, різні дугоподібні ніжки — зробила ще ковток горілки і відповіла якомога спокійніше:

— Ні, все добре. А з чого ти взяв?

Її показна незворушність Крістіана не обманула.

— Твоя німецька, — почав він із компліменту, — стає дедалі кращою. Ти говориш правильно, вірно добираєш слова. Але мова — це не тільки слова. Щось інше… твоя інтонація, голос… усе це сказало мені, що у тебе болить душа.

Лана відвернулась і заходилась підкреслено уважно споглядати зимову ніч у вікні. Крістіан терпляче чекав.

— То як ти опинився у Львові?

— Сів на потяг у Відні — і ось він я!

— На Різдво?

— А ти?

— Ну, я не католичка. Якісь нагальні справи?

— Так. Я вчора мав зустріч із керівником «Галичмедсвіту», паном Олексієм Яницьким. Ми підписали кілька цікавих угод.

— Ти бачив його? — Світлана підстрибнула на кріслі, втративши будь-яку цікавість до вікна. — Розмовляв із ним?