Розділ сімнадцятий Вечеря на п'ять персон

— Ви не крупний адвокат. Ви дрібний шантажист, який крутиться там, де не треба, користується моментом, має сумнівних знайомих і пхає носа в чужі справи. Рецепт, кажете. Виписаний Легейдою. Я ж знаю, що ви приходили до нього й випитували. Тому прийшов сюди, послухати й подивитися. Думали, ваша кримінальна шушера з Личакова здатна мене до чогось змусити?

— Нічого я не думаю.

— Все ви продумали! Скільки хочете за той клапоть, який показували лікареві?

— Чимало.

— Назвіть суму.

— Не так. Ціну.

— Граєтесь словами? Добре, назвіть ціну.

Кошовий витяг із внутрішньої кишені піджака складений удвоє паперовий клаптик.

Затис між пальцями.

Помахав.

— Я знаю, що ви вбили Антона Платова. Здогадуюсь, чому. Хочу почути, за що ви Божену вбили, пане Навотний.