Розділ «20. «Срєбролюбіє» і «священноначаліє»»

— Сам подумав, що сказав, Мстиславе!..

— Я Мечислав!

— Даруй, мені говорили, що вас із братом неможливо розрізнити…

— Хто казав?

— Та не про те зараз! Якби вас направду підозрювали, то ми б із вами не на цій посудині говорили. Шахсуваров повідомив Бланка, а той мене, що це акція залякування. Нею сусідній самодержець намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, щоби її було простіше знову повернути під владу Імперії.

— Така думка і нам видається цілком вірогідною, — Гордій повернувся до розмови, — момент обрано слушний. Україна, попри дикунство її влади, та й народу, щиро сказати — теж, нині отримала шанс увійти до родини європейських народів. Росія своїми дурнуватими зазіханнями сама відштовхує від себе колишні республіки Союзу. Скажіть ваша Служба може цим замірам щось протиставити?

— А що можете ви, панове характерники?

— Тобі що, Юрію, Бланк порадив саме до нас звернутися по допомогу в цій справі? — здивувався Мечислав.

— Бланк лише сказав, що на вас можна покластися, коли йдеться про інтереси країни…

— Дожилися! Бланк дає нам рекомендації для есбеушника! А на тебе, капітане — можна покластися, коли йдеться про інтереси країни? — далі присікувався Мечислав, і цього разу Гордій не стримував задерикуватого небожа.

— Щоб ви знали: я сюди прийшов без відома свого начальства! — запально мовив капітан.

— Справді, — іронічно запитав Мечислав, — то може, нам слід передзвонити твоєму начальству і запитати його про це?!

— Брейк, молоді люди! — подав команду боксерського рефері Гордій. — Припустимо, Юрію, що Ви тут із власної ініціативи. Вам, безумовно, добре відомо, що ми не довіряємо вашій Службі. Тож скажіть: навіщо Ви нав’язали нам цю розмову?

— Вам нав’яжеш, — буркнув капітан. — Коли ми з вами дійшли однакового висновку щодо замовника, то гадаю, для попередження подальших його акцій було б доцільно оприлюднити… звідки ноги ростуть.

— Оприлюдніть, — знизав плечима Гордій.

— Ви ж розумієте, панове, що Служба не може цього зробити офіційно!

— Отже, Юрію, ти хочеш використати нас у ваших шпигунських ігрищах, — впер лікті у стіл Мечислав.

— Скажіть, капітане, — примирливо звернувся до офіцера Гордій, — а Бланк не розповів, звідки Шахсуваров дізнався, що замовником є самодержець? Адже той лейб-олігарх вже давненько у бігах.

— Ні, цього він не написав. А що вдалося з’ясувати вам?

— Щойно мені дзвонив Назар, — вказав Гордій на телефон, — він довідався, що один із виконавців-політологів працював донедавна в опозиційного депутата.