Розділ восьмий

Страта

Нік томився. Не наважуючись зізнатися в симуляції, він усе-таки хотів утримати Семироля — бо погода, ніби співчуваючи Ніку, робила все можливе, щоб перешкодити поїздці...

Але слово було сказане. Рішення прийнято, брехню оприлюднено і виголошено настільки переконливо, що навіть стоокий змій-Семироль досі не здогадується про обман.

Бо надто багато для нього поставлено на карту. Він занадто довіряє давньому спільникові-рабу.

— ...заткнутись. Я не вперше за кермом і теж знаю цю дорогу... Ти дав їй ліки? Анальгетик?.. Тоді бувай — побажай нам удачі...

Дверцята ляснули. Семироль підбадьорливо всміхнувся Ірені, допоміг їй пристебнути ремінь, завів мотор, натиснув на газ...

Ферма лишилась за спиною. Гори зрушили з місця і теж попливли; ворота були відчинені. Ірена сиділа, скоцюрбившись, усім своїм єством зображаючи стражденні муки.

Невже?!

Скільки часу минуло, відколи він привіз її сюди — засуджену, пригнічену, у чорній робі?..

А сніг сипав і сипав. Кепсько. Ой як погано — в таку завірюху навіть пекельний водій Семироль може виснувати, що викидень усе ж краще навіженої смерті на дні ущелини, і повернути назад...

Ось і поворот. Крайня дозволена точка для їхніх із Ніком прогулянок. Дійшовши цього повороту, вони незмінно повертали назад...

Минули поворот. Ірена судомно зітхнула; Семироль зиркнув на неї, у погляді читалось співчуття.

Ще поворот. Шалено смикаються снігоочисники на вітровому склі. Всюдихід уже ледь повзе...

Раптом машину повело...

Ірена інстинктивно вчепилася в сидіння; машина попливла, втративши зчеплення з дорогою, вильнула, ніби корито, на якому спускається з гірки сільська дітлашня.

Семироль вилаявся крізь зуби. Ірена не розібрала лайки.

Господи, як прикро... Нестерпно думати, що вони от-от зірвуться з крутосхилу, коли мета вже така близька...

Шкода Семироля, який узагалі-то не заради себе ризикує.

І дуже шкода її — оту ненароджену дитинку, що плаває у своєму червоному космосі і теж відчуває її страх.

Вона зціпила зуби, змушуючи себе заспокоїтися. Не треба лякати дитину завчасно...

Машина вирівнялася. Семироль, замість того, щоб пригальмувати, напіддав газу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страта» автора Дяченки Марина та Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ восьмий“ на сторінці 26. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи