Розділ перший

Ірена скривилася.

Ось уже тижнів зо два вона не бралася за роботу. І називала це «відпочинком...»

Навіщо Анджею знадобилося відправляти їй ту листівку? З огляду на те, що ось уже п’ять років, як вони щезли з обрію одне для одного?..

Увійшов, відчинивши лапою незамкнені двері, мовчазний Сенсей. Поклав морду на край пледа, підвів на Ірену сумні очі.

«Подивимося... — сказала вона пошепки. — Мені треба ще трошки подумати».

Експертів було п’ятеро. Всі чепурні, партикулярні, напахчені дорогими парфумами; всіх по черзі представили Ірені — але вона, певна річ, жодного імені не запам’ятала.

— Звіримо годинники...

Пан Петер нервувався і намагався приховати своє хвилювання. Ірені було його навіть трішечки жаль.

— Отже, зараз дванадцята година тридцять чотири хвилини, ми перебуваємо безпосередньо перед входом у канал... О дванадцятій сорок п’ять пані Хміль увійде в простір моделі. На жаль, ми не зможемо безпосередньо спостерігати за її діями... Однак пані Хміль пройшла необхідний інструктаж і здатна впоратися зі своєю місією абсолютно самостійно...

Петер говорив і говорив, спостерігачі мовчки кивали.

— Аварійний вихід не передбачено? — недбало запитав найпахучіший із них, який був представником, здається, якогось секретного відділу президентської адміністрації. — Наприклад, якщо контактерка не повернеться через енну кількість годин...

Пан Петер потер долоні:

— Панове... Ми зобов’язані передбачити все. Ми й передбачили все... що в нашій змозі. На жаль, специфіка роботи з моделлю... Однак, уже час! Пані Хміль...

Ірена подивилася на круглий циферблат, встановлений над залізними похмурими дверима. Дванадцята сорок п’ять...

Пан Петер нервувався все сильніше. Мовчазний молодик у спецівці техніка — але з фізіономією досвідченого охоронця — спритно відімкнув усі навішені на двері замки.

Експерти переглянулися. За дверима починався вузький занедбаний коридор, причому з глибини його відчутно тягло котячою сечею.

— Удачі, пані Хміль... Ваша нова книга буде мати феноменальний успіх!..

Ірена зробила крок через високий поріг. Таке враження, що поверхом вище зараз вискочить вересклива сусідка, а з-під ніг із нявкотом сахнеться щось...

Цілковита темрява. І німотна тиша.