Розділ тринадцятий

Семироль підвівся. Обійшов навколо столу, взяв у Ірени свічник, обережно поставив на місце.

— Це правда? — тихо запитав Рек.

— Що? — не зрозумів Семироль.

— Ви справді Темний Тлумач?

Безкорисливий лицар видавався тепер значно старшим за свої роки. Білясті брови його зійшлися в одну збурену лінію:

— Це правда? Я втовкмачував їм, що це не так, але вони... Пані Хміль! Це правда?!

Рек обернувся до Ірени. Семироль теж подивився на неї (вампір-адвокат перебував уявній скруті).

— А ще казали, — пробурмотів Рек мовби сам до себе, — що авторка «Розкаяного» знається з Темним... але я не вірив...

— А бути Темним Тлумачем — ганебно? — різко запитав Семироль.

Рек подивився на нього майже з жахом:

— Ні...

— Усі потребують адвокатів, — Ян філософськи підніс палець. — Навіть якщо немає загальної системи суду... навіть якщо самого суду немає — адвокати однаково будуть у ціні, а тим більше хороші адвокати... Правда ж, Ірено?

Вони зустрілися очима, й Ірена побачила, що колишнього юриста стрімко захльостує професійний кураж.

— Де ці люди, лицарю? Ану, ведіть їх сюди!..

Через кілька днів на Семироля посипалися щедрі несподіванки.

Нога його заживала явно швидше, ніж передбачалося. Розсохлі сходи не скрипіли під його ногами, у підкладці куртки виявилися завалящі монети, господар корчми був вельми люб’язний, а в копченій рибині, вибраній із загальної купи Семиролем, обов’язково виявлялась зерниста смачна ікра.

— Невже Провидіння сприйняло мої екзерсиси як явне добро?.. — здивовано протяг вампір-адвокат.

Ні тоді, ні згодом Ірена так і не дізналася, яка причина привела до Темного Тлумача двох — худого чоловіка і огрядну бліду жінку. Усамітнившись із прохачами, Семироль дав їм пораду — і, як показало подальше, — пораду вдалу...

Через кілька днів у корчмі з’явилася вертка молодиця з очима-нишпорками. Семироль вислухав і молодицю; попросив часу на обдумування і ввечері видав їй таємну пораду — молодиця пішла задоволена, а Семироль — смішно сказати — був просто-таки щасливий...

Наступного ранку мандрівники вирушили з корчми — від гріха подалі...