...Переслідувачі спішилися. Тепер вони взяли в облогу Семироля всерйоз. Ішли на нього стіною, й обличчя в них були білі й пласкі, а вигляду його обличчя Ірена, на щастя, не бачила...
— Упир! Упир!! — заволав той, що випав із сідла, важко піднімаючись на ноги.
Рек поворухнувся і застогнав. Ірена застогнала теж. Спіткнулася об камінь і забила ногу, потім зачепилася за суху гілку від чорного корча — оту, що була «рукою» і вказувала на вхід...
Один із переслідувачів наздогнав Ірену за три кроки від брами. Здається, вона його впізнала. Він тоді сплохував у «притулку для убогих» і тепер хрипко дихав, не зводячи з Ірени сповненого ненависті погляду (якби погляд мав здатність спопеляти — від Ірени мало що лишилось би).
За його плечем вона на мить побачила сутичку на галявині. Двоє зчепилися не на життя, а на смерть. Поруч лежало мертве тіло третього, а четвертий заносив меча, приміряючись, як би вдарити влучніше...
Здалось їй чи ні, що один із воюючих вчепився противнику в горло?!
— Пані Хміль, — хрипко сказав той, що наступав на Ірену. — Іменем Високого Даху...
Рек застогнав чи то загарчав — слабко, крізь зуби. Ірена збагнула, що не встигне зробити й кроку.
І навіть діставшись дверей, не встигне їх відчинити...
Переслідувач тримав напоготові просмолену мотузку.
— Провидіння не пробачить... — глухо повідомила Ірена.
Чоловік у чорному звів брови:
— Що?
— Не відробиш! — викрикнула вона істерично. — Не відкупишся! Провидіння тебе за це...
Темні очі звузилися:
— Хіба тобі, сучко, говорити про Провидіння?!
Чужа рука цупко вхопила Ірену за плече. Нападник переступив через Река, вхопив Ірену за зап’ястя, смикнув до себе...
І захрипів. Перекинувся навзнак, намагаючись скинути з горла чиїсь неприродно довгі пальці.
— Ірено, тікай!..
Семироль був від голови до ніг заюшений червоним. Із-під правої ключиці стирчав тонкий дерев’яний кілок — ніби шампур для шашликів...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страта» автора Дяченки Марина та Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ тринадцятий“ на сторінці 16. Приємного читання.