Драгун захоплено подивився на Івана і підморгнув йому.
– Чого ж ми стоїмо?! – занепокоїлася мати. – Ти ж навіть не виспишся!
– А я не спати приїхав, – відповів Теодор. – Додому!
Він передав Іванові вуздечку, підійшов до Настуні й обережно поцілував.
– Ну, здрастуй, родино!
– З поверненням, Дорку!
– Твою сестру бачив, Палазю. Дівкою стала. Заміж не іде?
– Не бере ніхто.
– Так вже і не бере? – засумнівався Теодор. – А сусід?
– Семко? – засміялася Настуня. – Та він же курдупель!
– Зате заможній курдупель! І батько війт!
– Не лежить у Палазі до нього душа! – сказала жінка і, хижо подивившись на дівера, несподівано запитала: – То, може, ти оком на неї кинув?
– Скажеш таке! – сердито відказав Теодор, але Настуня помітила у його словах награне.
Що ж, буде про що поговорити з сестрою завтра!
– Іване! – звернувся Теодор, щоб якось закінчити незручну для себе розмову. – Треба прилаштувати кобилу.
– Зробимо. Тільки забери увесь цей арсенал.
Звичними рухами Теодор познімав з сідла амуніцію і зброю, звільнив Карту від сідла.
– Незручне сідло, – професійно зауважив Іван. – Натирає коня.
– Не ти перший це помітив, – сказав Теодор.
– Тоді чому…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Настане день, закінчиться війна...» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зустріч на польовій дорозі“ на сторінці 7. Приємного читання.