Розділ V ОСЕЛЯ ЛОВЦЯ ДИКИХ КОНЕЙ

Вершник без голови

Ліс не скрізь був суцільний. Подекуди з боку річки його потісняли невеликі зелені луки з навдивовижу соковитою травою, яку мексиканці називають грама.

На краю одного з таких природних газонів, що дугою заходив у ліс, і стояла згадана проста оселя. Галявину півколом обступали дерева, і їхні стовбури скидалися на колони, що підтримують склепіння якогось лісового амфітеатру.

Та оселя стояла в затінку під деревами, і складалося враження, що таке затишне місце обрано свідомо, аби приховати її від чужого ока. Хатину можна було побачити лише з боку річки, та й то тільки опинившись просто навпроти неї. А малий розмір і бляклий колір стін та покрівлі робили її ще непомітнішою.

Хатина була зовсім невеличка — не більша за намет — і не мала вікон чи інших отворів, окрім дверей та ще хіба димаря крихітної глиняної грубки, притуленої до однієї із стін. Двері — легка дерев'яна рама, обтягнута кінською шкурою, — трималися на завісах з тієї ж таки шкури.

Позад хатини був піддашок, підпертий шістьма стовпами й покритий листям юки. Його оточувала огорожа з поперечних жердин, прив'язаних до стовбурів навколишніх дерев.

Така сама огорожа тяглася навколо прилеглої ділянки лісу, завбільшки з акр,[17] що починалася за хатиною і впиралась у крутосхил. Земля там була порита й поколупана безліччю відбитків кінських копит, а подекуди і втоптана до твердого, і це свідчило, що та ділянка править за кораль — загороду для диких коней, мустангів.

І справді, в загороді стояло з десяток чи більше коней. Їхні дикі очі й збуджена поведінка промовисто свідчили, що зловлено їх зовсім недавно і вони тяжко страждають у неволі.

Усередині хатина мала вигляд досить чепурний і затишний. Кінські шкури, що висіли на стінах шерстю досередини, непогано прикрашали оселю. Цей своєрідний килим з великих клаптів гладенької, лискучої шерсті різних мастей — чорної, гнідої, білої, рудої, рябої — тішив око і свідчив про неабиякий смак господаря.

Умебльована хатина була вкрай просто. Саморобне складане ліжко з дерев'яних козел, обтягнутих кінською шкурою, дві табуретки, зроблені за тим самим зразком, та ще грубий стіл, збитий з юкових обаполків, — ото й усі меблі. В дальшому кутку притулилося щось ніби ще одна постіль — з тих-таки незмінних кінських шкур.

Що було зовсім несподіваним у цій примітивній оселі — то це полиця з книжками, пера, чорнильниця, поштовий папір з конвертами і газета на столі.

Були там ще й інші речі, що нагадували про цивілізацію і навіть більше — про вибагливість господаря: велика шкіряна дорожня скриня, дорога двоцівкова рушниця, карбований срібний келих, мисливський ріг і свисток.

На підлозі стояв сякий-такий кухонний посуд, здебільшого бляшаний, а поряд у кутку — великий обплетений лозою бутель, в якому тримали, мабуть, щось міцніше за воду з Аламо.

Решта речей більше пасувала до цієї хатини: мексиканське сідло с високою лукою, вуздечка з наголовачем із плетеного кінського волосу, такі самі поводи, купа ремінців із сириці.

Отака була оселя мустангера — зовні і всередині, — таку вона мала обстанову. Не бачили ми ще тільки її мешканців, яких було двоє.

На одній з табуреток посеред хатини сидів чоловік, але це не міг бути сам мустангер. Він аж ніяк не скидався на господаря. Навпаки, з усієї його зовнішності, особливо з виразу звичної покори на обличчі, можна було напевне впізнати слугу. І хоч яка непоказна була оселя, де він оце сидів, ніхто все ж — таки не помилився б і не сказав, що то її господар.

А тим часом він не був ні вбого вдягнений, ні голодний з вигляду, та й взагалі не справляв враження людини, яка терпить у чомусь нужду. То був дебелий чолов'яга, з буйною рудою чуприною та червоним обличчям, у грубому — наполовину плисовому, наполовину вельветиновому — вбранні. З плису були короткі, до коліна, штани й гетри, з вельветину — колись темно-зеленого, а тепер зовсім вицвілого, брудно-рудого кольору — схожа на мисливську куртка з великими кишенями на грудях і по боках. На голові в чоловіка, довершуючи його вбрання, стримів фетровий капелюх з широкими спущеними крисами. Ми ще не згадали про цупку полотняну сорочку, червону бавовняну хустку, недбало пов'язану на шиї, та грубі ірландські черевики.

Та не треба було ні ірландських черевиків, ні плисових штанів з гетрами, щоб визначити, звідки він родом. Губи, ніс, очі, вигляд і манери виразно показували, що він ірландець. А коли б у кого й виник щодо цього сумнів, то він умить розвіявся б, тільки-но той товстун озвався бодай словом, — а він час від часу справді озивався, — бо таку вимову можна надбати лише в ірландському графстві Голуей.

Крім нього, в хатині начебто нікого не було, отож здавалося, що він говорить сам до себе. Та насправді це було не так. На постілці з кінської шкури перед теплою грубкою, мало не встромивши носа в попіл, лежав чотириногий товариш того чоловіка і, судячи з вигляду, його співвітчизник — великий ірландський хорт. Скидалося на те, що собака розуміє мову свого земляка. В усякому разі, той говорив до нього так, ніби пес тямить кожне його слово.

— Що, Таро, золото моє? — приязно спитав чоловік у плисових штанях. — Хотів би зараз бути вдома, у Баллібалласі? Побігати б по кам'яних плитах у дворі старого замку, еге ж? Та й підгодуватися б тобі не завадило, щоб не світив отак ребрами, — усі до одного полічити можна! Е, мій голубе, я б і сам туди хоч зараз! Та хто ж зна, коли наш панич надумає вертати додому й візьме нас із собою. Ну-ну, не журися, Таро! Ось скоро він поїде до селища, то обіцяв і нас узяти. Хоч якась буде втіха, еге ж? А то я вже, грім мене побий, місяців зо три не був у форті. Може, здибаю там котрогось давнього знайомого серед ірландських солдатів, яких туди прислали. Ото б ми з ним хильнули на радощах! Еге ж, Таро?

Почувши своє ім'я, собака підвів голову й тихенько чмихнув у відповідь.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вершник без голови» автора Майн Рід Томас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V ОСЕЛЯ ЛОВЦЯ ДИКИХ КОНЕЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Майн Рід ВЕРШНИК БЕЗ ГОЛОВИ 

  • ПРОЛОГ

  • Розділ І  ВИГОРІЛА ПРЕРІЯ

  • Розділ II СЛІД ВІД ЛАСО

  • Розділ III ДОРОГОВКАЗ СЕРЕД ПУСТКИ

  • Розділ IV ЧОРНИЙ НОРД

  • Розділ V ОСЕЛЯ ЛОВЦЯ ДИКИХ КОНЕЙ
  • Розділ VI ПЛЯМИСТИЙ МУСТАНГ

  • Розділ VII НІЧНІ ПРИКРОЩІ

  • Розділ VIII СЛІД ОТРУЙНОЇ СТОНОГИ

  • Розділ IX ПРИКОРДОННИЙ ФОРТ

  • Розділ X КАСА-ДЕЛЬ-КОРВО

  • Розділ XI НЕСПОДІВАНИЙ ГІСТЬ

  • Розділ XII ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ

  • Розділ XIII СНІДАНОК У ПРЕРІЇ

  • Розділ XIV МАНАДА

  • Розділ XV ВТІКАЧКУ ПЕРЕХОПЛЕНО

  • Розділ XVI ВТЕЧА ВІД ДИКИХ ЖЕРЕБЦІВ

  • Розділ XVII ПАСТКА НА МУСТАНГІВ

  • Розділ XVIII РЕВНОЩІ ХОДЯТЬ НАЗИРЦІ

  • Розділ XIX ВІСКІ З ВОДОЮ

  • Розділ XX НЕБЕЗПЕЧНА СИТУАЦІЯ

  • Розділ XXI ДУЕЛЬ МІЖ ЧОТИРЬОХ СТІН

  • Розділ XXII НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК

  • Розділ XXIII КЛЯТВА ПОМСТИ

  • Розділ XXIV НА АСОТЕЇ

  • Розділ XXV НЕВІДІСЛАНИИ ДАРУНОК

  • Розділ XXVI ЗНОВУ НА АСОТЕЇ

  • Розділ XXVII «Я КОХАЮ ТЕБЕ!»

  • Розділ XXVIII ЗАБОРОНЕНА ВТІХА

  • Розділ XXIX КОЙОТ УДОМА

  • Розділ XXX ЛИСТУВАННЯ СТРІЛАМИ

  • Розділ XXXI ХИТРОМУДРА ПЕРЕПРАВА

  • Розділ XXXII СВІТЛО И ТІНЬ

  • Розділ XXXIII БОЛІСНЕ ВІДКРИТТЯ

  • Розділ XXXIV ЛИЦАРСЬКІ НАСТАНОВИ

  • Розділ XXXV НЕГОСТИННИЙ ГОСПОДАР

  • Розділ XXXVI ТРОЄ НА ОДНІЙ ДОРОЗІ

  • Розділ XXXVII ПРОПАЖА

  • Розділ XXXVIII МЕСНИКИ

  • Розділ XXXIX КАЛЮЖА КРОВІ

  • Розділ XL ПОЗНАЧЕНА КУЛЯ

  • Розділ XLI ЧОТИРИ ВЕРШНИКИ

  • Розділ XLII ГРИФИ НАД ХАЩЕЮ

  • Розділ XLIII КЕЛИХ І БУТЕЛЬ

  • Розділ XLIV ЧЕТВЕРО КОМАНЧІВ

  • Розділ XLV ЗАГУБЛЕНИЙ СЛІД

  • Розділ XLVI ЗВІРЕНА ТАЄМНИЦЯ

  • Розділ XLVII ПЕРЕХОПЛЕНИЙ ЛИСТ

  • Розділ XLVIII ІСІДОРА

  • Розділ XLIX ЛАСО РОЗВ'ЯЗАНО

  • Розділ L СУТИЧКА З КОЙОТАМИ

  • Розділ LI ДВІЧІ ОЧМАНІЛИЙ

  • Розділ LII ПРОБУДЖЕННЯ

  • Розділ LIII В ОСТАННЮ МИТЬ

  • Розділ LIV ПАЛАНКІН ПО ТЕХАСЬКИ

  • Розділ LV ДЕНЬ НОВИН

  • Розділ LVI ПОСТРІЛ У ДИЯВОЛА

  • Розділ LVII СИГНАЛ ТРИВОГИ

  • Розділ LVIII ВІДСТРАШЛИВИИ ПОЦІЛУНОК

  • Розділ LIX ЩЕ ОДНА ГОСТЯ

  • Розділ LX ЧАРІВНА ПРОВІДНИЦЯ

  • Розділ LXI ЗЕМНИЙ АНГЕЛ

  • Розділ LXII ПЕРЕД ВИХОДОМ НА СЦЕНУ

  • Розділ LXIII СУД ЛІНЧА

  • Розділ LXIV НЕПЕРЕДБАЧЕНІ АНТРАКТИ

  • Розділ LXV ЩЕ ОДИН АНТРАКТ

  • Розділ LXVI ПЕРЕСЛІДУВАНА КОМАНЧАМИ

  • Розділ LXVII «LOS INDIOS!» [73]

  • Розділ LXVIII МАРНИЙ ПОХІД

  • Розділ LXIX ТАЄМНИЦЯ І СКОРБОТА

  • Розділ LXX «ЇДЬТЕ, ЗЕБЕ, І ПОМАГАЙ ВАМ БОЖЕ!»

  • Розділ LXXI РУДИЙ КІНЬ

  • Розділ LXXII ЗЕБ СТАМП НАТРАПЛЯЄ НА СЛІД

  • Розділ LXXIII ОСТРІВ СЕРЕД ПРЕРІЇ

  • Розділ LXXIV САМОТНІЙ ПЕРЕСЛІДУВАЧ

  • Розділ LXXV ПО СЛІДУ

  • Розділ LXXVI У КРЕЙДЯНІЙ ПРЕРІЇ

  • Розділ LXXVII ЩЕ ОДНА ЛАНКА

  • Розділ LXXVIII ОБМІН КІНЬМИ

  • Розділ LXXIX НЕВТОМНИЙ СЛІДОПИТ

  • Розділ LXXX НА ЧАТАХ ПРОТИ ВОРІТ

  • Розділ LXXXI ДОГОРИ НОГАМИ

  • Розділ LXXXII МОТОРОШНИЙ КЛУНОК

  • Розділ LXXXIII ОХОРОНЦІ ЗАКОНУ

  • Розділ LXXXIV ЛЮБЛЯЧИЙ НЕБІЖ

  • Розділ LXXXV ДОБРИЙ КУЗЕН

  • Розділ LXXXVI ТЕХАСЬКИЙ СУД

  • Розділ LXXXVII НЕПРАВДИВИЙ СВІДОК

  • Розділ LXXXVIII СВІДОК З ПРИМУСУ

  • Розділ LXXXIX ЗІЗНАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО

  • Розділ ХС РАПТОВА ПЕРЕРВА В СУДІ

  • Розділ ХСІ ГОНИТВА КРІЗЬ ХАЩУ

  • Розділ ХСІІ ВИМУШЕНЕ ПОВЕРНЕННЯ

  • Розділ ХСIII ТІЛО З ВІДТЯТОЮ ГОЛОВОЮ

  • Розділ XCIV ТАЄМНИЦЮ РОЗКРИТО

  • Розділ XCV ОСТАННІЙ СВІДОК

  • Розділ XCVI УТІК!

  • Розділ XCVII ГОНИТВА ЗА ВБИВЦЕЮ

  • Розділ XCVIII ЩЕ ЖИВИЙ

  • Розділ ХСІХ ЗАМАХ І САМОГУБСТВО

  • Розділ С РАДІСТЬ

  • Розділ без назви (103)

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи