Розділ XII ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ

Вершник без голови

ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ

Чи не найприємніша частина мексиканського будинку — та, де за підлогу править дах, а за стелю небо, — так звана асотея. За гарної погоди — а в цьому сонячному краю вона завжди гарна — асотеї віддають перевагу перед вітальнею, а надто в пообідні години, коли сонце забарвлює в рожевий колір укриті снігом вершини гір Орісаба, Попокатепетль, Толука та «Сестер-близнят», коли п'янкі херес і мадера збуджують уяву синів та дочок Андалусії, нащадків конкістадорів, і вони піднімаються на дахи своїх осель окинути оком уславлені землі, завойовані їхніми предками.

О цій порь мексиканський кабальєро у прикрашеному вишивкою вбранні хизується своїм пишним виглядом перед якоюсь сеньйоритою, пахкаючи їй в обличчя димом своєї сигари. О цій порі чорноока красуня прихильно слухає палкий шепіт закоханого, чи, може, тільки вдає, ніби слухає, а сама, тамуючи біль серця, крадькома позирає на далеку гасієнду, де живе той, кого вона вірно любить.

Цей приємний звичай — бавити надвечірні години на асотеї — залюбки наслідують і всі ті, кому випало оселитись у мексиканських будинках. Звісна річ, не була винятком і родина луїзіанського плантатора.

От і того вечора, залишивши їдальню, і господарі й гості зібрались не у вітальні, а на даху, і призахідне сонце кидало своє скісне проміння на таке жваве й таке вишукане товариство, яке навряд чи й ступало колись на асотею Каса-дель-Корво. Гості прогулювалися по викладеній різноколірними плитками підлозі, збивалися в окремі купки або стояли біля парапету, звернувши очі на розлогу рівнину, — стільки прекрасних жінок і гожих чоловіків не збиралося тут навіть тоді, коли попередній господар приймав у себе околишніх ідальго[35] щонайблакитнішої крові в усій Коауїлі й Техасі.

Товариство, що з'їхалося привітати Вудлі Пойндек-стера у його новому техаському маєтку, теж могло пишатися своєю родовитістю. То був цвіт довколишніх поселень, і не тільки тих, що розкинулись по берегах Леони, а й більш віддалених. Гості з Гонсалеса, з Кастровілла й навіть із Сан-Антошо — давні знайомі плантатора, що, як і він, переселилися до південно-західного Техасу, — і декотрі з них проїхали верхи більш як сто миль, щоб побувати на його першому великому «прийомі».

Плантатор не пошкодував ні зусиль, ні грошей, щоб надати цьому святу належної пишноти. Блискучі мундири та еполети офіцерів з форту, військовий оркестр того ж таки походження, добірні вина з льохів Каса-дель-Корво, куплені разом з маєтком, — одне слово, таке свято, як новосілля в Пойндекстерів, навряд чи й пам'ятав хто на берегах Леони.

Не менше вразила всіх і господиня дому, прекрасна дочка плантатора, донедавна найперша красуня Луїзіани, чия слава випередила її приїзд до Техасу, — вона походжала між зачарованих її красою гостей з усмішкою королеви й ласкавістю богині.

До неї, мов до яскравої зірки, були звернені десятки очей. Для багатьох дивитися на неї було справжнім щастям, але, мабуть, не менше знайшлося б і таких, кого точили зовсім інші почуття, — адже далеко не всіх тішить така краса.

А чи була щаслива лона сама?

Це запитання може видатися дивним, майже безглуздим. Оточена друзями, залицяльниками — з-поміж них принаймні один уже мало не молився на неї, а з десяток інших ще тільки чекала така доля, — молодими плантаторами, адвокатами, майбутніми державними діячами, дехто з яких уже здобув собі ім'я на цій дорозі, синами Марса — при зброї і такими, що зовсім недавно були при зброї, — чи ж могла вона не пишатися, не почувати себе безмірно щасливою? Отож таке запитання могла поставити хіба що людина стороння, незнайома із вдачею креолок, а надто із вдачею жінки, про яку йдеться.

Та був серед цього блискучого товариства один чоловік, аж ніяк не сторонній, хто чи не найпильніше стежив за кожним порухом молодої господині й намагався розгадати його значення. Тим чоловіком був Касій Колхаун.

Куди б вона не пішла, він рушав за нею, але не слідком, не тінню, а віддалік, крадькома переходячи з місця на місце, чи то нагору, чи то вниз, а тоді ставав десь осторонь з удавано неуважливим виглядом, але весь час не спускав з ока двоюрідну сестру, — неначе перевдягнений поліційний агент, що вистежує злочинця.

Хоч як це дивно, він начебто зовсім не зважав на те, що Луїза казала у відповідь на компліменти, якими засипали її залицяльники, домагаючись бодай її усмішки, навіть на такі промовисті й поважні, з якими впадав коло неї молодий драгун Генкок. Усе те він слухав цілком незворушно, як ото слухаєш розмову, що не стосується ні тебе самого, ні твоїх знайомих. І тільки коли всі піднялися на асотею і Касій Колхаун побачив, як Луїза підійшла до парапету й пильно задивилася вдалину, стало очевидно, що він справді стежить за нею, і це не пройшло повз увагу декого з гостей. Ті, що стояли ближче до нього, ще не раз помічали такі його погляди, бо не раз повторювалось і те, що спричиняло їх.

Щокілька хвилин молода господиня Каса-дель-Кор-во підступала до парапету і немовби шукала очима щось на обрії. Чому вона так робила, ніхто не знав. Та ніхто про те й не замислювався, окрім Кассія Колхауна. Що ж до нього, то він таки мав свої здогади, і ті здогади краяли йому серце. А коли ген на краю прерії у світлі призахідного сонця з'явилися якісь рухливі цятки і ті, хто дивився туди з асотеї, невдовзі розпізнали в них табун коней у супроводі кількох вершників, відставний каштан уже міг сказати майже напевне, хто веде ту кавалькаду.

І ще одна людина напружено вдивлялася в ту далеку з'яву, хоча й з іншої причини. Задовго до того, як табун серед прерії привернув увагу гостей Вудлі Пойндекстера, дочка плантатора вже помітила його — тільки-но на обрії з'явилася хмарка куряви, така легенька й невиразна, що вгледіти її могли лише ті очі, які саме її шукали.

Від тієї миті молода креолка, й далі жваво розмовляючи з гістьми, нишком стежила, як та хмарка куряви все наближається, і вже здогадувалась, що то за курява, але думала, що знає про це сама вона.

— Дикі коні! — промовив майор, комендант форту Індж, поглянувши в кишенькову зорову трубку. — Хтось жене їх сюди, — додав він, ще раз піднісши до ока трубку. — А-а, тепер бачу — це Моріс-мустангер, він час від часу поповнює нашу стайню. Схоже на те, що він простує сюди, до вашої садиби, містере Пойндекстере.

— Коли це той молодик, якого ви назвали, то цілком можливо, — відказав власник Каса-дель-Корво. — Я домовився з ним, щоб він зловив для мене десятків зо три коней, то оце, мабуть, перша партія… Атож, здається, це таки він, — додав старий Пойндекстер, подивившись у зорову трубку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вершник без голови» автора Майн Рід Томас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XII ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Майн Рід ВЕРШНИК БЕЗ ГОЛОВИ 

  • ПРОЛОГ

  • Розділ І  ВИГОРІЛА ПРЕРІЯ

  • Розділ II СЛІД ВІД ЛАСО

  • Розділ III ДОРОГОВКАЗ СЕРЕД ПУСТКИ

  • Розділ IV ЧОРНИЙ НОРД

  • Розділ V ОСЕЛЯ ЛОВЦЯ ДИКИХ КОНЕЙ

  • Розділ VI ПЛЯМИСТИЙ МУСТАНГ

  • Розділ VII НІЧНІ ПРИКРОЩІ

  • Розділ VIII СЛІД ОТРУЙНОЇ СТОНОГИ

  • Розділ IX ПРИКОРДОННИЙ ФОРТ

  • Розділ X КАСА-ДЕЛЬ-КОРВО

  • Розділ XI НЕСПОДІВАНИЙ ГІСТЬ

  • Розділ XII ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ
  • Розділ XIII СНІДАНОК У ПРЕРІЇ

  • Розділ XIV МАНАДА

  • Розділ XV ВТІКАЧКУ ПЕРЕХОПЛЕНО

  • Розділ XVI ВТЕЧА ВІД ДИКИХ ЖЕРЕБЦІВ

  • Розділ XVII ПАСТКА НА МУСТАНГІВ

  • Розділ XVIII РЕВНОЩІ ХОДЯТЬ НАЗИРЦІ

  • Розділ XIX ВІСКІ З ВОДОЮ

  • Розділ XX НЕБЕЗПЕЧНА СИТУАЦІЯ

  • Розділ XXI ДУЕЛЬ МІЖ ЧОТИРЬОХ СТІН

  • Розділ XXII НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК

  • Розділ XXIII КЛЯТВА ПОМСТИ

  • Розділ XXIV НА АСОТЕЇ

  • Розділ XXV НЕВІДІСЛАНИИ ДАРУНОК

  • Розділ XXVI ЗНОВУ НА АСОТЕЇ

  • Розділ XXVII «Я КОХАЮ ТЕБЕ!»

  • Розділ XXVIII ЗАБОРОНЕНА ВТІХА

  • Розділ XXIX КОЙОТ УДОМА

  • Розділ XXX ЛИСТУВАННЯ СТРІЛАМИ

  • Розділ XXXI ХИТРОМУДРА ПЕРЕПРАВА

  • Розділ XXXII СВІТЛО И ТІНЬ

  • Розділ XXXIII БОЛІСНЕ ВІДКРИТТЯ

  • Розділ XXXIV ЛИЦАРСЬКІ НАСТАНОВИ

  • Розділ XXXV НЕГОСТИННИЙ ГОСПОДАР

  • Розділ XXXVI ТРОЄ НА ОДНІЙ ДОРОЗІ

  • Розділ XXXVII ПРОПАЖА

  • Розділ XXXVIII МЕСНИКИ

  • Розділ XXXIX КАЛЮЖА КРОВІ

  • Розділ XL ПОЗНАЧЕНА КУЛЯ

  • Розділ XLI ЧОТИРИ ВЕРШНИКИ

  • Розділ XLII ГРИФИ НАД ХАЩЕЮ

  • Розділ XLIII КЕЛИХ І БУТЕЛЬ

  • Розділ XLIV ЧЕТВЕРО КОМАНЧІВ

  • Розділ XLV ЗАГУБЛЕНИЙ СЛІД

  • Розділ XLVI ЗВІРЕНА ТАЄМНИЦЯ

  • Розділ XLVII ПЕРЕХОПЛЕНИЙ ЛИСТ

  • Розділ XLVIII ІСІДОРА

  • Розділ XLIX ЛАСО РОЗВ'ЯЗАНО

  • Розділ L СУТИЧКА З КОЙОТАМИ

  • Розділ LI ДВІЧІ ОЧМАНІЛИЙ

  • Розділ LII ПРОБУДЖЕННЯ

  • Розділ LIII В ОСТАННЮ МИТЬ

  • Розділ LIV ПАЛАНКІН ПО ТЕХАСЬКИ

  • Розділ LV ДЕНЬ НОВИН

  • Розділ LVI ПОСТРІЛ У ДИЯВОЛА

  • Розділ LVII СИГНАЛ ТРИВОГИ

  • Розділ LVIII ВІДСТРАШЛИВИИ ПОЦІЛУНОК

  • Розділ LIX ЩЕ ОДНА ГОСТЯ

  • Розділ LX ЧАРІВНА ПРОВІДНИЦЯ

  • Розділ LXI ЗЕМНИЙ АНГЕЛ

  • Розділ LXII ПЕРЕД ВИХОДОМ НА СЦЕНУ

  • Розділ LXIII СУД ЛІНЧА

  • Розділ LXIV НЕПЕРЕДБАЧЕНІ АНТРАКТИ

  • Розділ LXV ЩЕ ОДИН АНТРАКТ

  • Розділ LXVI ПЕРЕСЛІДУВАНА КОМАНЧАМИ

  • Розділ LXVII «LOS INDIOS!» [73]

  • Розділ LXVIII МАРНИЙ ПОХІД

  • Розділ LXIX ТАЄМНИЦЯ І СКОРБОТА

  • Розділ LXX «ЇДЬТЕ, ЗЕБЕ, І ПОМАГАЙ ВАМ БОЖЕ!»

  • Розділ LXXI РУДИЙ КІНЬ

  • Розділ LXXII ЗЕБ СТАМП НАТРАПЛЯЄ НА СЛІД

  • Розділ LXXIII ОСТРІВ СЕРЕД ПРЕРІЇ

  • Розділ LXXIV САМОТНІЙ ПЕРЕСЛІДУВАЧ

  • Розділ LXXV ПО СЛІДУ

  • Розділ LXXVI У КРЕЙДЯНІЙ ПРЕРІЇ

  • Розділ LXXVII ЩЕ ОДНА ЛАНКА

  • Розділ LXXVIII ОБМІН КІНЬМИ

  • Розділ LXXIX НЕВТОМНИЙ СЛІДОПИТ

  • Розділ LXXX НА ЧАТАХ ПРОТИ ВОРІТ

  • Розділ LXXXI ДОГОРИ НОГАМИ

  • Розділ LXXXII МОТОРОШНИЙ КЛУНОК

  • Розділ LXXXIII ОХОРОНЦІ ЗАКОНУ

  • Розділ LXXXIV ЛЮБЛЯЧИЙ НЕБІЖ

  • Розділ LXXXV ДОБРИЙ КУЗЕН

  • Розділ LXXXVI ТЕХАСЬКИЙ СУД

  • Розділ LXXXVII НЕПРАВДИВИЙ СВІДОК

  • Розділ LXXXVIII СВІДОК З ПРИМУСУ

  • Розділ LXXXIX ЗІЗНАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО

  • Розділ ХС РАПТОВА ПЕРЕРВА В СУДІ

  • Розділ ХСІ ГОНИТВА КРІЗЬ ХАЩУ

  • Розділ ХСІІ ВИМУШЕНЕ ПОВЕРНЕННЯ

  • Розділ ХСIII ТІЛО З ВІДТЯТОЮ ГОЛОВОЮ

  • Розділ XCIV ТАЄМНИЦЮ РОЗКРИТО

  • Розділ XCV ОСТАННІЙ СВІДОК

  • Розділ XCVI УТІК!

  • Розділ XCVII ГОНИТВА ЗА ВБИВЦЕЮ

  • Розділ XCVIII ЩЕ ЖИВИЙ

  • Розділ ХСІХ ЗАМАХ І САМОГУБСТВО

  • Розділ С РАДІСТЬ

  • Розділ без назви (103)

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи