– А то ж хіба що?
Вертять той ключ на всі боки, плечима знизують.
– Що ж із ним робити?
Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята.
– Ось ходімте, я вам покажу.
Привів до хати, до дверей. Указує:
– Стломляйте в оту ділку. Ні! Ні! Не тим кінцем! – І обоє маленьких зареготали: «Звідкіля, мовляв, ці чудні люди!»
– Дайте, я вам одчиню.
Взяло ключ, не достане до дірки. Командує – підніміть. Підставили дране відро. Хлопчина стеребився на нього, застромив ключ, крутить. Зуби зціпило, очі нахмурило, аж почервоніло. Манісінька ручка цупко повертає ключ.
– Уже!
Двері відчинились. Що за диво? Оглядають позубцьований засув, пробують замикати і одмикати. Сміються.
– Ну й справа!
Посідали на лаві, снідають. Малі поставали коло печі знову не зводять допитливих серйозних оченят.
IX
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Олив'яний перстень » автора Васильченко Степан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VIII“ на сторінці 3. Приємного читання.