Розділ «12»

– Я бы на вашем месте не ёрничала. Мы с Александром Александровичем ведём неофициальное расследование и мы…

– Слава Богу, что неофициальное, – погляд Кімі став ще веселішим. – Значит, вас можно неофициально послать подальше.

– Можна, – погодився Ярковський. – Проте небажано. Ми дійсно хочемо знайти вбивцю. Ми знаємо, що і ви цього хочете.

– Хорошо. Допустим. Но тогда пусть Осинский отдаст мне флешку с фотоархивом. Пусть письменно гарантирует, что не будет размещать фотографии в публичном доступе.

– Які фотографії?

– Он знает какие.

Ярковський кивнув, дістав смартфон й набрав Осинського. Той відповів відразу, вислухав вимогу Кімі, сказав:

– А ну, дай тій мавпі трубу.

Що саме казав колишній моделі власник «Адміралу», ані Ярковський, ані Sаня не чули. Протягом його монологу з обличчя Кімі сповз вираз веселої впевненості. Перед тим, як повернути смартфон Ярковському, вона сказала:

– Хорошо, Николай Григорьевич. Я поняла.

Ярковський знову притиснув смартфон до вуха. Осинський повідомив:

– Вона все розповість. Я за кілька хвилин скину на твій сотовий фотокопію гарантійного листа, покажеш мавпі. Якщо сильно схоче, нехай перекачає його на свій комп. Папір з мокрою печаткою вона отримає завтра.

Ярковський угукнув, відключив зв’язок і запитально подивився на Кімі.

– Заходите в дом, – сказала та. – И снимайте обувь, мы с Маричкой только что пол помыли.

Вже за столом, смакуючи терпке закарпатське вино, Ярковський і Sаня познайомились з родиною Воронарів. Дівчинку у жовтих гетрах звали Крістіною. Як і її старша сестра, Марічка, вона була донькою Василя Воронаря від першої дружини. Про останню Кімі сказала, що та померла. Судячи з зовнішності дівчат, покійна також була красивою жінкою. Винороб знався на жіночій вроді. Щодо своєї модельної кар’єри Кімі була лаконічною. Після того, як Пелагея Вержо впала в кому, Осинський згорнув модельний бізнес. Ті пропозиції, що отримала Кімі від інших агенцій, її не задовільнили. Ярковський вирішив не заглиблюватись в цю тему, а сконцентрувався на роковій вечірці. Виявилось, що того дня Кімі уперше відвідала салон Вержо.

– Пелагея Дмитриевна попросила меня сопровождать графа. Такой приветливый старичок.

– Эскортинг? – уточнила Sаня.

Кімі кивнула. Відтак продовжила:

– Она и до того знакомила меня с некоторыми своими друзьями. Я ходила с ними в рестораны, на бильярд, на боулинг. Был один полковник, мы с ним ездили на конях кататься. Но вы не подумайте, она меня ни к чему такому не принуждала. Она никого из девочек не принуждала. Если девочки соглашались за деньги, это было их личное дело. Пелагея Дмитриевна в это не вмешивалась.

– Ви добре пам’ятаєте той день?