Змістовий модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ

Педагогіка мистецтва

Організація творчої діяльності в шкільному віці не може існувати в умовах авторитарної педагогіки. Для естетичної творчості необхідний особливий тип педагогічних відносин і педагогічного спілкування – це діалог дитини через її творчість із дорослим світом. Одним із головних соціально-психологічних моментів дитячої творчості має бути створення ситуації успіху, яка дозволить підтримати і розвинути інтерес до творчої діяльності, стимулювати емоційну мотивацію до неї, відповідні форми для здійснення цієї діяльності, які зможуть перетворити її у вільну. У педагогічній роботі вчитель має враховувати особливості творчого розвитку школярів, які залежать від вікових і психологічних особливостей дитини, її життєвого досвіду, вміння вибудовувати свою роботу, від характеру взаємин з учителем та однокласниками. Активізація цих чинників має допомогти дитині найповніше включитися в творчу діяльність.

Розвиток творчого потенціалу, формування естетичних почуттів і потреб у шкільному віці має відбутися і під час самостійної художньої діяльності. Відтворення власного світовідчуття і світосприймання під час самостійної гри на інструменті, умінні слухати музику природи є основою для виховання в особистості здатності до естетичного сприймання, що породжує думку, наповнює її інтелектуально- естетичним змістом. Глибина розбуджених почуттів є однією зі спонукальних сил творчої діяльності.

Дотримання творчого спрямування всіх різновидів мистецької діяльності на уроках у школі має доводити до досконалості будь-яку репродуктивну діяльність і створювати щось своє, нове, втілювати в ньому свої уявлення про красу. Учитель має спонукати дітей з бажанням іти до результату, працювати над розвитком естетичного прагнення, що є вимогою довершеного, найвиразнішого виконання, творчої самореалізації особистості учня. Важливо так організувати роботу учня, щоб вона сама або її результати збудили в дитині позитивні почуття. А для цього потрібно активізувати виконавсько- творчу діяльність дітей, стимулюючи виразність, артистичність. У творчості важлива орієнтація на відкритий пошук замість безпроблемного засвоєння готових знань: Робота вчителя має зводитися не до формальної передачі знань, умінь і навичок, а має здійснюватись як творча діяльність, треба вчити учнів застосовувати вивчене у нестандартних ситуаціях, відчути радість від відкритого нового. Необхідною є диференціація та індивідуалізація навчання з урахуванням інтересів та здібностей школярів.

Диференціація навчання, що виявляється через зміну тривалості завдань та їх змісту відповідно до готовності учнів, має сприяти творчому розвитку учнів. З метою створення сприятливих умов для реалізації пізнавальних можливостей, інтересів та потреб школярів організація навчального процесу має відбутися з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Учителі мають допомагати школярам оптимально реалізуватись як творчим індивідуальностям, цим вони зроблять свій внесок у формування нового покоління країни, у вирішення завдань розвитку мистецької освіти. Найбільш ефективне педагогічне керівництво процесом мистецького виховання за умови організації таких форм діяльності, під час виконання яких діти набувають соціально корисний і мистецький досвід, самостійно засвоюють комплекс знань і творчо їх використовують. Практика керівництва дитячою мистецькою діяльністю має створити ефективність непрямого методу керівництва. Учитель має створити мікроклімат, сприятливі умови для творчої діяльності за допомогою емоційного впливу і змісту завдань, які мають зацікавити дітей у процесі педагогічного спілкування в колективній діяльності. За умови непрямого керівництва творчістю у дітей має пробудитися природне бажання й потреби в мистецькій діяльності, досягнення захопленості і позитивного ставлення до праці.

Творчу особистість учитель має формувати лише у цілісному педагогічному процесі, якому властива внутрішня єдність його складових, їх гармонійна взаємодія. Учитель мистецтва в школі має забезпечити систематичне засвоєння мистецько-теоретичної інформації та виконавсько-практичних умінь; формувати естетичне та оцінне ставлення до мистецьких явищ, залучити до різноманітних форм творчої діяльності; створити умови для задоволення мистецьких інтересів і потреб учнів, підтримати їх бажання реалізувати свої творчі здібності та можливості. Творчу особистість має розвинути тільки творчо спрямований учитель, а не пасивний виконавець. Тільки у творчій діяльності, в процесі якої виховуються її самобутні якості, набувається власний досвід, активізуються творчі прояви має сформуватися творча особистість. Відповідно, навчання, має стимулювати реалізацію творчих можливостей особистості лише в тому випадку, якщо стане творчим процесом, орієнтованим не на механічне тренування, а на набуття учнями відповідних умінь та навичок щодо творчого вирішення проблем за умови взаємозв'язку розвитку розумових і творчих здібностей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка мистецтва» автора Турчин Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Змістовий модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Філософські засади мистецької освіти

  • Функції мистецької освіти

  • Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

  • Втілення гуманістичної парадигми – фундамент удосконалення мистецької освіти

  • Забезпечення домінування національного мистецтва

  • Тема 3. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА У РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • Мистецтво як засіб розвитку творчої індивідуальності студентів педагогічних навчальних закладів

  • Змістовий модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ
  • Оновлення існуючих і розробка нових методів мистецького навчання дітей

  • Змістовий модуль 3. ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ

  • Хореографічне мистецтво у розвитку творчої індивідуальності студентів

  • Тема 6. ТЕАТР ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • Елементи театральної педагогіки у формуванні педагогічної майстерності

  • Вплив театральної педагогіки на формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя

  • Тема 7. КІНОМИСТЕЦТВО

  • Передумови виникнення кіно і основні етапи розвитку

  • Кіно – мистецтво та індустрія

  • Використання досвіду і творчої бази давніх мистецтв

  • Види і жанри кіно

  • Особливості сприйняття: ідентифікація, інтерпретація

  • Множинність функцій

  • Кіно в системі візуальних мистецтв та інформаційного простору

  • Теорія і теоретики кіно

  • Кіно в Україні

  • Українське поетичне кіно: тріумф і трагедія

  • Українське анімаційне кіно

  • Кіномистецтво початку XXI ст.