Розділ «Додаток «Із плівок Леоніда Кучми»»

Кучма: Боїться. Ну, їхні ж ці вбивства, то всі знають, шо це його рук справа. Не поодинокі ж, так сказать, вбивства, а… А коли він взяв «Матроса», забетонували його так могилу, шо кошмар. Нічим не зрушиш, шоб [декілька слів нерозбірливо] нічого. А коли став ще напочатку там [декілька слів нерозбірливо] вирішили подивиться на той, то внутрі вже нічого не було, все вийнято було.

Плющ: А от росказують, шо дуже батько зараз переживає, дуже плаче, бо постійно… Батько ж, кажуть, дуже порядний.

Кучма: На селі живе.

Плющ: І батько не може ж цього переносити. То це вродилося таке, вродилося таке. Но він… замашка була [декілька слів нерозбірливо] розкривається. Женя ж тоді помалкував, ну а він із замашками був великими ще при радянській системі. От Володя каже, шо він [декілька слів нерозбірливо], а Женя ж був завотдєлом. Женя звонив, значить, там шо жене все ето дєло, а він у Жені начальником управління. Він приїжджав і Жені пропонував такі взятки, вже великі.

Кучма: Вже в ті часи?

Плющ: Да, вже в ті часи, вже в нього була налажена. Допустім, от техніка, допустім, 10 комплектов техніки, допустім 10 тисяч отдаю налічнимі. Це вже була сістема, не він же брав тєхніку, а він ділив уже.

Кучма: За нього взялись органи тоді, коли кинули велику кількість машин для розрахунків по селу.

Плющ: О! О! О!

Кучма: І він там дуже [слово нерозбірливо], потім вже почали розказувать, провів велику…

Плющ: Він обкладав данью оце, ці машини данью обкладав. Я не хочу називать прізвища, мені…

Кучма: [перебиває] Послухай, ну якщо він… Чорнобай: «Ти кого мені прислав? Етот мудак пришьол ко мнє і прєдлагаєт мнє взятку!» Чорнобай. Пєрвий раз прієхал, блядь.

Плющ: Ну, в нього, в нього було.

Кучма: Говоріт: «Прішол, вот так начал схему, я вам туда. Я говорю: вон отсюда к єбаной матері».

Плющ: Мені, я не хочу прізвища, шоб не ето, но мені розказував чоловік з такою вже давно. Звонить він і каже: «Ну, був такий випадок і він із ним зустрівся і шо-то залишив там. Він звонить йому: «Слушай, а сколько у тєбя чєловєк работаєт? Он називає йому цифру, а он говоріт: «Ну і жлоб же ти, йоб твою мать. Ето ж по долару с чєловєка — сколько можно собрать!» [голосно сміється]. Ето ж для Подола [декілька слів нерозбірливо; сміється].

Кучма: Та він ненаситний був, в нього це хвороба.

Марчук: А в аеропорту та уже, коли приїжджав в Дніпропетровськ, вже будучи прем’єром, там вже його зустрічали, то він заставляв там на колінах, якщо хтось шось провинився.

Кучма: Під столом, під стіл, через стіл повзи під столом, і він повз, блядь. Його заступник по цьому самому, який займався піщєблоком…

Марчук: Шось не так зробив.

Кучма: Ну, да, повзи.

Марчук: А де це республіканці [декілька слів нерозбірливо], шо зараз видно [декілька слів нерозбірливо] преса по кількості, по, навіть, обсягах і обласна. [декілька слів нерозбірливо] гроші, шоб тримати таку інфраструктуру засобів.