Кучма: Да. Но почерк той же. А з цим самим, із службою він звязаний те, шо на нього є всі матеріали, в том числі записи, чим він займається, так сказать. Ну, там…
Марчук: Ну, це такий авантюрист по складу характеру.
Плющ: В нього хтось [декілька слів нерозбірливо].
Марчук: По ньому була кримінальна справа в свій час по лінії МВД.
Кучма: [кричить] Да я його випустив, йолкі-палкі! Знав би, не випустив ніколи! А шо там [слово нерозбірливо] на мене шпарить, блядь, в кожній газеті, блядь. Я їх ніколи не читаю, а сьогодні припьор етот самий. Я говорю: «Чьо ти мені приніс сьогодня?»
Плющ: Я ото один раз колись Володимир Михайлович розказував, то я взяв ту газету прочитав. Ото як перехват вродє був, вони тут ловили. Ото тоді і більш не бачив.
Кучма: Ну й, то ж… То вірні речі написані були, а сьогодні ж у багатьох етіх самих структур єсть тепер [декілька слів нерозбірливо]. Говорити сьогодні по простому телефону це так…
Марчук: Це тому, шо на Бесарабці в мегафон [декілька слів нерозбірливо].
Кучма: Все записують, а потім, так сказать, перекручують.
Марчук: Камери купляють, сразу [декілька слів нерозбірливо].
Литвин: Значить, в курсах [хіхікає].
Кучма: Да ось, в сьогоднішній чи коли там була [декілька слів нерозбірливо], шоб мені пройтись показав, шо по Лазаренко чи так [декілька слів нерозбірливо] і по нинішньому, ото шо комуніст там зачитував, так сказать.
Плющ: Ого!
Кучма: Шо по отчьотам 97-го року, по заявам адвокатів, значить, прем’єр тісно, він був його особистим другом там і пішло-поїхало, і переводив гроші на іноземний рахунок. Коли він вирішив стати президентом, тоді…
Плющ: Тоді у Євгенія Кириловича про цю бумагу все от Павла, він же його…
Марчук: Ну, да. Саме з 91-го я його [декілька слів нерозбірливо] поганенько знав.
[Декілька фраз голосно кричать всі разом, сміються.]
Плющ: Ну, раз уже, так я розкажу [голосно сміються]. Я дружив, але пам’ятаєте, як він прем’єром став, я вас у суботу шукаю.
Кучма: Да.
Плющ: Нема Леоніда Даниловича. Де? У Дніпропетровську. Я звоню в Дніпропетровськ: «Де Павло?». Я то приречений, шо його на представника президента у Дніпропетровську, це моє. Було дві кандидатури: Богатир Віктор і він. Ну, це ще ви не були прем’єром, ще був Леонід Маркович.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Третя світова: Битва за Україну» автора Фельштинський Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додаток «Із плівок Леоніда Кучми»“ на сторінці 36. Приємного читання.