Розділ 39 Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР

Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921

Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР

"За нашу і вашу свободу!" – під таким гаслом Начальний Вождь Польщі маршал Й. Пілсудський 26 квітня 1920 року рушив свої війська в Україну. Польське військо складалося з двох армій, а саме: 3-ї, яка головним стратегічним напрямком для наступу обрала Київ, 6-ї армії, що прикривала цей наступ з півдня (від Дністра до Бердичева). До складу 3-ї армії ввійшла 6-а стрілецька українська дивізія, а до складу 6-ї – 3-я українська стрілецька дивізія, що займала відтинок фронту від Дністра до Нової Ушиці.

Наступ успішно розвивався, та 7 травня 3-я польська армія зайняла Київ, розбивши вщент 12-у совєтську армію; одночасно 6-а польська армія гнала перед собою 14-у совєтську армію. Як указано вище, 6 травня в район Ямполя через фронт червоних прорвалася Українська Армія під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка. Вона зайняла лінію фронту від Ямполя до М'ясківки довжиною 30 кілометрів.

Після шестимісячного походу Українська Армія потребувала хоч короткого спочинку, часу для своєї переорганізації, поповнення людьми та матеріальними засобами, однак годі було про те мріяти. Все це, таке необхідне, Українська Армія мусила провести на лінії бойового фронту, маючи майже щодня бойові операції.

Після переорганізації Українська Армія складалася з таких частин:

1-а Запорозька дивізія. Командир генерал-хорунжий Гулий-Гуленко.

2-а Волинська дивізія – генерал-хорунжий О. Загродський.

3-я Залізна дивізія – генштабу генерал-хорунжий О. Удовиченко.

4-а Київська дивізія – генерал-хорунжий Ю. Тютюнник.

5-а Херсонська дивізія – полковник А. Долуд.

6-а Січова дивізія – генштабу генерал-хорунжий М. Безручко.

Окрема Кінна дивізія – генерал-хорунжий Іван Омелянович-Павленко.

Кожна піхотна дивізія складалася з трьох бригад – по три курені в кожній, з одного кінного полку, бригади артилерії й технічного куреня. Така система організації давала змогу кожну піхотну бригаду легко розгорнути в дивізію. Командування армією залишилося в руках генерала М. Омеляновича-Павленка. Начальником штабу призначено генштабу генерала Липка, 1-м генерал-квартирмейстером – генштабу генерала Сінклера.

Військовим міністром залишився генштабу генерал-хорунжий Сальський.

Українська Армія в оперативному відношенні підлягала безпосередньо командуючому 6-ї Польської Армії.

Після оголошення мобілізації двох річників у зайнятих повітах загальний стан Української Армії доходив до 20 000 старшин і козаків, з них – до 1600 кінних при 37 гарматах, але, як завжди, бракувало зброї. Отже, тільки половину людей можна було послати на бойові лінії. Зброя від Польської Армії поступала поволі, та й то в дуже обмеженій кількості, як і набої.

З 6 травня по 12 червня Українська Армія, маючи оборонне завдання на вищезгаданій позиції (Ямпіль – М'ясківка), вела безперервні бої, успішно відбиваючи всі ворожі атаки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921» автора Удовиченко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 39 Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1 Початковий процес творення Української Армії. – 1917 рік

  • Розділ 2 Ситуація в Україні на 1 січня 1918 року

  • Розділ 3 Початок війни між Москвою й Україною. — Донські козаки. — Боротьба за Київ. — С. Петлюра. — Гайдамацький Кіш. — Геройська загибель Студентського Куреня під станцією Крути. — Повстання комуністів у Києві

  • Розділ 4 Бій за “Арсенал”. — Капітуляція оборонців “Арсеналу”. — Зайняття центру Києва. — Продовження боїв

  • Розділ 5 Відхід на Житомир. — Зустріч з чеськими легіонами. — Бій за станцію Коростень. — Мирні переговори в Брест-Литовському. — Німецька армія рушає в Україну. — Зайняття Києва

  • Розділ 6 Бойові операції українських відділів на Лівобережній Україні. — Рух австро-німецької армії.— Боротьба за Крим.— Чорноморський флот. — Конфлікт з німецьким командуванням

  • Розділ 7 Взаємовідносини між німецьким командуванням та Українським Урядом. — Зміна влади в Україні. — Гетьман Павло Скоропадський

  • Розділ 8 Стан Української Армії при Гетьмані П. Скоропадському. — Прибуття сформованої в Німеччині української дивізії й обеззброєння її. — Формування української дивізії в Австрії. — Формування Військового Міністерства, Генерального Штабу і кадрів 8-ми армійських корпусів. — Академія Генерального Штабу. — Перешкоди з боку німецького командування.— Сердюцька дивізія. — Чорноморський Кіш

  • Розділ 9 Внутрішня ситуація в Україні при Гетьмані Скоропадському. — Арешт С. Петлюри. — Розклад серед австро-німецької армії. — Повстання проти Гетьмана

  • Розділ 10 Становище на кордонах України на 1 січня 1919 року. — Стан Української Армії

  • Розділ 11 Нова війна з Москвою. — Сили Червоної Армії. — Сили Української Армії. — Бойові акції на Лівобережній Україні. — Відхід Української Армії на правий берег Дніпра. — Контрнаступ Української Армії

  • Розділ 12 Дипломатичні переговори з державами Антанти. — Десант антантських військ у районі Одеси. — Бої антантських військ із повстанцями отамана Григор'єва. — Евакуація десанту. — Відхід правої групи українських військ на територію Румунії

  • Розділ 13 У кліщах між арміями Польською і Червоною.— Причина наших невдач.— Переорганізація армії

  • Розділ 14 Плани штабу армії. — Необхідність ліквідації одного з фронтів. — Наступ. — Проскурівські бої

  • Розділ 15 Український національний рух в Австро-Угорській монархії. — Проголошення Української Держави. — Переворот у Львові.— Початок війни міх українцями й поляками.— Перші українські військові формування в Галичині

  • Розділ 16 Боротьба за Львів та вихід українських частин з нього. — Усталення лінії фронту. — Нова українська атака на Львів. — Формування Галицької Армії

  • Розділ 17 Бої Української Армії за оточення Львова.— Прибуття військової комісії Антанти.— Перемир'я.— Відновлення боїв.— Наступ польських військ з Перемишля на Львів

  • Розділ 18 Найвища Рада Мирної Конференції й Українсько-Польська війна. — Найвища Рада пропонує припинити бої в околицях Львова. — Наступ польських військ

  • Розділ 19 Зосередження Галицької Армії. — Контрнаступ. — Розвиток його. — Останні змагання Галицької Армії та відступ за річку Збруч

  • Розділ 20 Бої за Кам'янецький плацдарм. — Перехід через Збруч Галицької Армії

  • Розділ 21 Галицька Армія й Армія Української Народної Республіки. — Захоплення Проскурова. — Бої за Жмеринку. — Бої на Вапнярському напрямку

  • Розділ 22 Припинення бойових операцій між Польською та Українською арміями (УНР). — Армія генерала Денікіна та Україна. — Становище Червоної Армії

  • Розділ 23 Плани українського командування. — Київ чи Одеса? — Директива

  • Розділ 24 Жмеринська операція.— Акції на Шепетівському напрямку.— Утворення вищого органу управління арміями УНР

  • Розділ 25 Початок Вапнярської операції

  • Розділ 26 Наказ Штабу Головного Отамана від 12 серпня 1919 р. — Розвиток операцій у напрямку на Київ та на схід

  • Розділ 27 Ситуація в Україні до 22 серпня. — Плани червоного командування. — Бойові події на фронті Української Армії з 23 до 29 серпня. — Зустріч з Добрармією. — Вапнярська операція

  • Розділ 28 Пертрактації з командуванням Добрармії. — Прорив 47-ї і 58-ї совєтських дивізій на північ. — Наступ на Київ і захоплення його українськими військами 30 серпня 1919 р.

  • Розділ 29 Політика генерала Денікіна. – Зустріч Української Армії з армією Денікіна в Києві. – Бій. – Відступ Української Армії. – Активність червоних у районі Коростеня

  • Розділ 30 Антиукраїнська політика уряду генерала Денікіна і наслідки її. – Війна з Добрармією та з Червоною Армією

  • Розділ 31 Бої з Добрармією.— Галицька Армія.— Українська Армія відходить на захід

  • Розділ 32 Загальна ситуація. – Епідемія тифу. – Причина наших невдач. – Що далі робити? – Прорив фронту білої і червоної російських армій та похід Української Армії в запілля ворога

  • Розділ 33 Зимовий похід. – Партизанські дії Української Армії. – Командування денікінської армії шукає порозуміння з повстанцями й Українською Армією

  • Розділ 34 Події в Одесі. – Українська Армія в запіллі Червоної Армії. – Становище Галицької Армії. – Атака Вознесенська

  • Розділ 35 Прорив на лінію польського фронту

  • Розділ 36 Політична й військова конвенція між Польщею й Україною

  • Розділ 37 Українські дивізії на польському фронті. – 3'єднання з Українською Армією

  • Розділ 38 Тернистий шлях Галицької Армії та її ліквідація

  • Розділ 39 Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР
  • Розділ 40 Кінна армія Будьонного. – Відворот Української Армії за Збруч

  • Розділ 41 Оборона Збруча і відхід за Дністер. – Кінний бій під Сидоровом

  • Розділ 42 Оборона Замостя. – Оборона Дністра

  • Розділ 43 Форсування Дністра. – Вихід на лінію Збруча

  • Розділ 44 Бої на Збручі. – Рух на схід. – Бої під Новою Ушицею. – Перемир'я

  • Розділ 45 Мирна конференція в Ризі між Польщею та Совєтами. – Перспективи. – Наміри Української Армії відновити бойові дії. – Нарада. – Заключення миру між Польщею й Совєтами

  • Розділ 46 На фронті під час перемир'я. – Російська армія генерала Перемикіна

  • Розділ 47 10 листопада. – Червона Армія переходить у наступ. – Відступ Української Армії

  • Розділ 48 Обеззброєння Української Армії. – Табори інтернування

  • Розділ 49 Спроба підняття повстання в Україні. – Розстріл совєтською владою 359 українських старшин і козаків під містом Базаром на Волині

  • Про автора

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи