Розділ 39 Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР

Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР

"За нашу і вашу свободу!" – під таким гаслом Начальний Вождь Польщі маршал Й. Пілсудський 26 квітня 1920 року рушив свої війська в Україну. Польське військо складалося з двох армій, а саме: 3-ї, яка головним стратегічним напрямком для наступу обрала Київ, 6-ї армії, що прикривала цей наступ з півдня (від Дністра до Бердичева). До складу 3-ї армії ввійшла 6-а стрілецька українська дивізія, а до складу 6-ї – 3-я українська стрілецька дивізія, що займала відтинок фронту від Дністра до Нової Ушиці.

Наступ успішно розвивався, та 7 травня 3-я польська армія зайняла Київ, розбивши вщент 12-у совєтську армію; одночасно 6-а польська армія гнала перед собою 14-у совєтську армію. Як указано вище, 6 травня в район Ямполя через фронт червоних прорвалася Українська Армія під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка. Вона зайняла лінію фронту від Ямполя до М'ясківки довжиною 30 кілометрів.

Після шестимісячного походу Українська Армія потребувала хоч короткого спочинку, часу для своєї переорганізації, поповнення людьми та матеріальними засобами, однак годі було про те мріяти. Все це, таке необхідне, Українська Армія мусила провести на лінії бойового фронту, маючи майже щодня бойові операції.

Після переорганізації Українська Армія складалася з таких частин:

1-а Запорозька дивізія. Командир генерал-хорунжий Гулий-Гуленко.

2-а Волинська дивізія – генерал-хорунжий О. Загродський.

3-я Залізна дивізія – генштабу генерал-хорунжий О. Удовиченко.

4-а Київська дивізія – генерал-хорунжий Ю. Тютюнник.

5-а Херсонська дивізія – полковник А. Долуд.

6-а Січова дивізія – генштабу генерал-хорунжий М. Безручко.

Окрема Кінна дивізія – генерал-хорунжий Іван Омелянович-Павленко.

Кожна піхотна дивізія складалася з трьох бригад – по три курені в кожній, з одного кінного полку, бригади артилерії й технічного куреня. Така система організації давала змогу кожну піхотну бригаду легко розгорнути в дивізію. Командування армією залишилося в руках генерала М. Омеляновича-Павленка. Начальником штабу призначено генштабу генерала Липка, 1-м генерал-квартирмейстером – генштабу генерала Сінклера.

Військовим міністром залишився генштабу генерал-хорунжий Сальський.

Українська Армія в оперативному відношенні підлягала безпосередньо командуючому 6-ї Польської Армії.

Після оголошення мобілізації двох річників у зайнятих повітах загальний стан Української Армії доходив до 20 000 старшин і козаків, з них – до 1600 кінних при 37 гарматах, але, як завжди, бракувало зброї. Отже, тільки половину людей можна було послати на бойові лінії. Зброя від Польської Армії поступала поволі, та й то в дуже обмеженій кількості, як і набої.

З 6 травня по 12 червня Українська Армія, маючи оборонне завдання на вищезгаданій позиції (Ямпіль – М'ясківка), вела безперервні бої, успішно відбиваючи всі ворожі атаки.