Розділ 30 Антиукраїнська політика уряду генерала Денікіна і наслідки її. – Війна з Добрармією та з Червоною Армією

Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921

Антиукраїнська політика уряду генерала Денікіна і наслідки її. – Війна з Добрармією та з Червоною Армією

У міру того як війська Добрармії займали Лівобережжя і південну частину Правобережжя, на цих землях денікінська адміністрація заводила свої порядки. Українське населення, позбавившись комуністичного панування, чекало від нової влади спокою й порядку, але за короткий час воно відчувало, що нова денікінська влада не краща за комуністичну. В першу чергу денікінський уряд розпочав переслідувати українську інтелігенцію за її “сепаратистичні” настрої, а далі нищив українські установи культурного й економічного характеру, як, наприклад, “Просвіта”, кооперативи, школи, газети та ін. Навіть українська мова вважалася виявом сепаратизму. Одним словом, розпочалося винищення українського духу серед українського народу. Біла “чека” – денікінська контррозвідка – розстрілювала та масами заарештовувала українців.

Як війська, так і цивільна, монархічне настроєна адміністрація скрізь по всіх містечках громили жидів. Незабаром політика переслідування торкнулася й селян. У запіллі Добрармії з'явилися бувші поміщики, що розпочали боротьбу з селянами за повернення їхніх маєтків. Хабарництво, грабіж, злодійство, зневага і знущання над українським національним почуттям стали нормальним щоденним явищем. Українське населення не витримало цього режиму і розпочало боротьбу. Численні повстанські відділи нищили запілля Добрармії та висилали делегації до Українського Уряду з проханням розпочати бойові дії проти неї.

Думка про необхідність вступити в активну боротьбу з Добрармією стала з кожним днем міцнішати як серед війська, так і серед населення, проте перед Українським Урядом і командуванням виникало питання: з якими засобами Українська Армія могла б виступити проти Добрармії, що була добре озброєна і підтримана Францією й Англією. Українська Армія, крім глибокої віри в свою національну ідею, нічого не мала. Їй бракувало головним чином.зброї, вона була боса і гола. Вже почалися легкі морози, а за ними серед українського вояцтва розпочалася епідемія тифу, що пізніше прийняла жахливі форми і цілковито знищила Українську Армію. Санітарний стан армії був жахливий. Після замирення в Європі на складах псувалося багатомільйонне санітарне майно, а українські вояки десятками тисяч умирали від тифу та інших хвороб, не маючи елементарних ліків. Навіть ті медикаменти, що їх за українські гроші було закуплено у Франції й Італії, сусідні держави не хотіли пропустити в Україну. В такому важкому стані опинилася Українська Армія (авангард Європи) у боротьбі з комуністами.

Незважаючи на вищезгадані причини, якась фанатична віра в те, що держави Антанти, врешті, прийдуть на допомогу Україні та її Армії, стримувала Український Уряд від початку військових акцій проти Добрармії.

Та ось, спонтанно і зненацька, в середині вересня 1919 року розпочалися на фронті бойові сутички між нашою й денікінською розвідками. На станції Бірзула, яку займали українські й денікінські частини, виникла бійка між ними, і денікінський відділ було обеззброєно. Тоді ж наші війська перехопили наказ командуючого військами на Правобережжі генерала Шилінга такого змісту: “Срочно. Вознесенск — генералу Склярову, Николаев — генералу Слащову, Одесса — комдиву 4-ой дивизии. Ввиду указаний Главкома приказываю при встрече с войсками Петлюры предлагать им разоружиться или покинуть территорию, занятую Добрармией. В случае неисполнения этих требований обращаться с ними как с противником. При этом надлежит всячески затягивать разговоры и выяснить физиономию петлюровцев й их отношение к нам. Генерал Шилинг. 04.08.1919.”

Для Українського Уряду початок військових акцій проти армії Денікіна був неминучим рішенням незалежно від того до чого ця війна призведе, бо інакше в очах українського народу ця нерішучість була рівновартою зраді національних ідеалів.

21 вересня було перехоплено другий наказ Добрармії про відкриття бойових акцій проти Української Армії.

Українське командування у свою чергу віддає наказ розпочати акції проти армії Денікіна.

Ситуація на ворожих фронтах складалася так:

Добрармія. На Лівобережжі війська Добрармії при дальшому русі на північних українських кордонах зустріли контрнаступ Червоної Армії. Розпочалися довгі і жорстокі бої без яких-будь рішучих наслідків у той чи інший бік. Рейд кінноти генерала Мамонтова наробив, щоправда, клопоту червоному командуванню, але, врешті, скінчився безрезультатно з боку стратегічної його оцінки. Взагалі у міру того як Добрармія виходила з України на територію центральної Росії (район Орловської губернії), суто московське населення не виявляло гарячого бажання допомогти Добрармії в боротьбі проти комуністів. Виникли окремі вогнища повстань, але масу вони не захопили.

Опір Червоної Армії примусив командування Добрармії поступово здіймати з Українського фронту цілі частини та направляти їх на допомогу в головному напрямку на Москву. Але це підкидання резервів “пачками” в головному напрямку не приносило користі, тому центральна ударна група Добрармії почала тупцювати на місці. Генерал Денікін добровільно зрікся бойової співпраці майже з 80 000-ю Українською Армією. Незабаром для генерала Денікіна наступив час розплати за його невдалу політику стосовно України та його стратегію. Він вирішив битися на два фронти, але силі Добрармії були вичерпані. Під ударами Червоної Армі фронт Добрармії в районі Харкова захитався та покотився на південь.

Незважаючи на свої невдачі в головному напрямку, генерал Денікін вирішує атакувати Українську Армію на двох напрямках: з району Балти – в праве крило Української Армії в загальному напрямку на Жмеринку та з району Цвітково – на захід.

Фронт Добрармії проходив приблизно через такі пункти: Бірзули, Балта, Голованівськ, далі по річці Синюха через Шполу – Цвітково до Білої Церкви. З боку Києва в напрямку на Козятин передові частини Добрармії займали Кожанку, а далі – по річці Тетерів.

Червона Армія головну масу своїх сил тримала в районі Житомир – Коростень з передовою лінією фронту по річці Тетерів, а далі приблизно по шосе Житомир – Звягель. Як праве, так і ліве крило її було під загрозою, з одного боку, Київської групи Добрармії, з другого – польських військ у районі Рівне, через що вона не в змозі була просуватися на Бердичів – Козятин. Загальна кількість червоних у цьому районі доходила до 18 000.

На фронті Української Армії йшло перегрупування. Розташування військ було таким:

У районі Вапнярки зосереджувався Запорозький корпус, що своїми передовими частинами займав фронт приблизно від Рудниці до Бершаді. В районі останнього дислокувалася 3-я Залізна дивізія. В районі Тальне – Умань – Христинівка – група отамана Ю. Тютюнника (5-а і 12-а дивізії) з авангардом на станції Шпола.

Далі, приблизно по лінії залізниці Козятин – Христинівка, фронт займали 1-й і 3-й галицькі корпуси. Фронт перед Бердичевом тримав 2-й галицький корпус.

Волинська група була в резерві в районі Гайсина. Водночас із цим з району Шепетівки до Жмеринки перекидали групу Січових Стрільців.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921» автора Удовиченко О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 30 Антиукраїнська політика уряду генерала Денікіна і наслідки її. – Війна з Добрармією та з Червоною Армією“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1 Початковий процес творення Української Армії. – 1917 рік

  • Розділ 2 Ситуація в Україні на 1 січня 1918 року

  • Розділ 3 Початок війни між Москвою й Україною. — Донські козаки. — Боротьба за Київ. — С. Петлюра. — Гайдамацький Кіш. — Геройська загибель Студентського Куреня під станцією Крути. — Повстання комуністів у Києві

  • Розділ 4 Бій за “Арсенал”. — Капітуляція оборонців “Арсеналу”. — Зайняття центру Києва. — Продовження боїв

  • Розділ 5 Відхід на Житомир. — Зустріч з чеськими легіонами. — Бій за станцію Коростень. — Мирні переговори в Брест-Литовському. — Німецька армія рушає в Україну. — Зайняття Києва

  • Розділ 6 Бойові операції українських відділів на Лівобережній Україні. — Рух австро-німецької армії.— Боротьба за Крим.— Чорноморський флот. — Конфлікт з німецьким командуванням

  • Розділ 7 Взаємовідносини між німецьким командуванням та Українським Урядом. — Зміна влади в Україні. — Гетьман Павло Скоропадський

  • Розділ 8 Стан Української Армії при Гетьмані П. Скоропадському. — Прибуття сформованої в Німеччині української дивізії й обеззброєння її. — Формування української дивізії в Австрії. — Формування Військового Міністерства, Генерального Штабу і кадрів 8-ми армійських корпусів. — Академія Генерального Штабу. — Перешкоди з боку німецького командування.— Сердюцька дивізія. — Чорноморський Кіш

  • Розділ 9 Внутрішня ситуація в Україні при Гетьмані Скоропадському. — Арешт С. Петлюри. — Розклад серед австро-німецької армії. — Повстання проти Гетьмана

  • Розділ 10 Становище на кордонах України на 1 січня 1919 року. — Стан Української Армії

  • Розділ 11 Нова війна з Москвою. — Сили Червоної Армії. — Сили Української Армії. — Бойові акції на Лівобережній Україні. — Відхід Української Армії на правий берег Дніпра. — Контрнаступ Української Армії

  • Розділ 12 Дипломатичні переговори з державами Антанти. — Десант антантських військ у районі Одеси. — Бої антантських військ із повстанцями отамана Григор'єва. — Евакуація десанту. — Відхід правої групи українських військ на територію Румунії

  • Розділ 13 У кліщах між арміями Польською і Червоною.— Причина наших невдач.— Переорганізація армії

  • Розділ 14 Плани штабу армії. — Необхідність ліквідації одного з фронтів. — Наступ. — Проскурівські бої

  • Розділ 15 Український національний рух в Австро-Угорській монархії. — Проголошення Української Держави. — Переворот у Львові.— Початок війни міх українцями й поляками.— Перші українські військові формування в Галичині

  • Розділ 16 Боротьба за Львів та вихід українських частин з нього. — Усталення лінії фронту. — Нова українська атака на Львів. — Формування Галицької Армії

  • Розділ 17 Бої Української Армії за оточення Львова.— Прибуття військової комісії Антанти.— Перемир'я.— Відновлення боїв.— Наступ польських військ з Перемишля на Львів

  • Розділ 18 Найвища Рада Мирної Конференції й Українсько-Польська війна. — Найвища Рада пропонує припинити бої в околицях Львова. — Наступ польських військ

  • Розділ 19 Зосередження Галицької Армії. — Контрнаступ. — Розвиток його. — Останні змагання Галицької Армії та відступ за річку Збруч

  • Розділ 20 Бої за Кам'янецький плацдарм. — Перехід через Збруч Галицької Армії

  • Розділ 21 Галицька Армія й Армія Української Народної Республіки. — Захоплення Проскурова. — Бої за Жмеринку. — Бої на Вапнярському напрямку

  • Розділ 22 Припинення бойових операцій між Польською та Українською арміями (УНР). — Армія генерала Денікіна та Україна. — Становище Червоної Армії

  • Розділ 23 Плани українського командування. — Київ чи Одеса? — Директива

  • Розділ 24 Жмеринська операція.— Акції на Шепетівському напрямку.— Утворення вищого органу управління арміями УНР

  • Розділ 25 Початок Вапнярської операції

  • Розділ 26 Наказ Штабу Головного Отамана від 12 серпня 1919 р. — Розвиток операцій у напрямку на Київ та на схід

  • Розділ 27 Ситуація в Україні до 22 серпня. — Плани червоного командування. — Бойові події на фронті Української Армії з 23 до 29 серпня. — Зустріч з Добрармією. — Вапнярська операція

  • Розділ 28 Пертрактації з командуванням Добрармії. — Прорив 47-ї і 58-ї совєтських дивізій на північ. — Наступ на Київ і захоплення його українськими військами 30 серпня 1919 р.

  • Розділ 29 Політика генерала Денікіна. – Зустріч Української Армії з армією Денікіна в Києві. – Бій. – Відступ Української Армії. – Активність червоних у районі Коростеня

  • Розділ 30 Антиукраїнська політика уряду генерала Денікіна і наслідки її. – Війна з Добрармією та з Червоною Армією
  • Розділ 31 Бої з Добрармією.— Галицька Армія.— Українська Армія відходить на захід

  • Розділ 32 Загальна ситуація. – Епідемія тифу. – Причина наших невдач. – Що далі робити? – Прорив фронту білої і червоної російських армій та похід Української Армії в запілля ворога

  • Розділ 33 Зимовий похід. – Партизанські дії Української Армії. – Командування денікінської армії шукає порозуміння з повстанцями й Українською Армією

  • Розділ 34 Події в Одесі. – Українська Армія в запіллі Червоної Армії. – Становище Галицької Армії. – Атака Вознесенська

  • Розділ 35 Прорив на лінію польського фронту

  • Розділ 36 Політична й військова конвенція між Польщею й Україною

  • Розділ 37 Українські дивізії на польському фронті. – 3'єднання з Українською Армією

  • Розділ 38 Тернистий шлях Галицької Армії та її ліквідація

  • Розділ 39 Загальний наступ польських військ в Україні. – Зайняття Києва. – Бойові дії Армії УНР

  • Розділ 40 Кінна армія Будьонного. – Відворот Української Армії за Збруч

  • Розділ 41 Оборона Збруча і відхід за Дністер. – Кінний бій під Сидоровом

  • Розділ 42 Оборона Замостя. – Оборона Дністра

  • Розділ 43 Форсування Дністра. – Вихід на лінію Збруча

  • Розділ 44 Бої на Збручі. – Рух на схід. – Бої під Новою Ушицею. – Перемир'я

  • Розділ 45 Мирна конференція в Ризі між Польщею та Совєтами. – Перспективи. – Наміри Української Армії відновити бойові дії. – Нарада. – Заключення миру між Польщею й Совєтами

  • Розділ 46 На фронті під час перемир'я. – Російська армія генерала Перемикіна

  • Розділ 47 10 листопада. – Червона Армія переходить у наступ. – Відступ Української Армії

  • Розділ 48 Обеззброєння Української Армії. – Табори інтернування

  • Розділ 49 Спроба підняття повстання в Україні. – Розстріл совєтською владою 359 українських старшин і козаків під містом Базаром на Волині

  • Про автора

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи