– А що, як тобi почувалося?
А Сарм йому:
– Так, наче душа iз тiла вилетiла та вслiд за мною летить.
А Орел йому:
– Отак i менi було, як ти перший раз на мене замахнувся.
Летять вони далi. Знову Орел пiднявся вище хмар та й скинув Сарма, а десь за сто лiктiв вiд землi пiдхопив.
– Ну, як тобi на цей раз було? – Питає.
– Так, наче вже й кiстки мої розсипались, – Сарм вiдповiдає.
Летять вони далi. Вилетiв орел вище найвищих хмар та й знову скинув Сарма. Аж бiля самої землi пiдхопив та й питає:
– Як же тобi на цей раз було?
– Так, наче вже мене й зовсiм нема на свiтi.
А Орел йому:
– Отак i менi було, як ти на мене втретє намiрився.
Прилiтають вони до Орлового дядька, Орел i каже:
– Iди в хату. Як будуть питати тебе, чи не бачив нашого небожа, то ти скажеш, що як дасте яйце-райце, то й на очi приведу.
От зайшов Сар'ягн у хату, шапку скинув, перехрестився на покуть, привiтався до господаря i господинi, а його й питають:
– Чи по волi козак завiтав, чи по неволi?
– Добрий козак усе по своїй волi ходить, – вiдповiдає.
– Чи не чув ти там про нашого небожа? Бо вже давно, як пiшов на вiйну, то нi чутки про нього, нi звiстки.
А Сарм каже:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V. САР'ЯГН“ на сторінці 2. Приємного читання.