TextBook Спiвають, пританцьовують i махають хустками. Потiм сiдають колом, розстелюють свої хустки зi стравами, п'ють по чарцi, примовляючи:
– Дай, Боже, здоров'я, щоб нас чорнi птахи не знали, щоб нам кури-гуси водились, а курчата лупились.
Через деякий час група чоловiкiв-мисливцiв приносять сюди вбитих i прив'язаних на тичках шулякiв чи ворон. Можна вирiзаних з чорної матерiї «птахiв», щоб там було означено голову, крила i хвiст. Жiнки згортають у хустки ще не торкану страву, пiднiмають тички з шуляками i галасливо, з пiснями iдуть до гаю.
Ой, Шуляку-розбишако, крильми не махай!
Ой, гай, гай!
Людей не займай!
Ой, Шуляку-злодiяко, курей не хапай!
Ой, гай, гай!
Курей не хапай!
А ми тебе заб'ємо!
Ой, гай, гай!
Тобi курей не дамо!
Твої крила всiчемо!
Ой, гай, гай!
Всiчемо!
Старшi жiнки залишаються на вигонi, спiвають:
Смерте наша коханая,
нам вiд Бога посланая!
Зажди, Смерте, час-годину,
покiль зберу всю родину.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVI. РАДУНИЦI“ на сторінці 38. Приємного читання.