Розділ «НОВА ЕРА»

«Ахiл, володар усiх гунiв, можновладець небачений у свiтi племен цiлої Скiфiї, достойний подиву в його невiродайнiй славi серед усiх. Любитель вiйни, сам був людиною помiркованою, вiдзначався свiтлим розумом, був приступний для тих, хто потребував допомоги, i прихильний до кожного, в кого раз повiрив».

Грецький лiтописець Прiск писав: «Великий князь великого народу, господар досi нечуваної могутностi, царств Скiфiї та Германiї самодержець, вражаючий жахом Захiдну i Схiдну Римськi iмперiї, незлiченнi пiдкоренi ним мiста не пiддавав пограбуванню, а милостиво обкладав щорiчною даниною».

50. Року Божого 454

Помер Тар'я-Ама-Роксолан-Гун-Милодух-Богдан-Ахiл. Готи вiдпали вiд його держави.

51. Року Божого 489

Великим князем землi Тарiйської – України – став Тар'я-Вол'ягн-Троян. Вiн упорядкував землю тар'ягнiв, обмеживши її лише заповiтними землями вiд Дунаю до Кавказу. Ходив походом на Вiрменiю i примусив грекiв вiзантiйських платити дань. Його правлiння було благодатне для українського народу i залишилось у пам'ятi народнiй як золоте правлiння князя Трояна, який пiкся за благо народу свого, був справедливий, мало ходив на вiйну. 523 року Великий князь Троян помер.

52. Року Божого 527

Великим князем київським i всiєї Української землi став Тар'я-Слов'ян-Ант. Вiн зiбрав дружину i ополчення в похiд за Дунай, у Тракiю, але був розбитий Германом – римським намiсником у Тракiї.

53. Року Божого 531

Рим призначив полководця Хiльбудiя (венеда за походженням) охороняти кордони Римської iмперiї по рiцi Дунай. Хiльбудiй неодноразово переходив Дунай i забирав українцiв у полон, щоб потiм продати в рабство. 534 року Великий князь Ант зiбрав князiв з дружиною i ополчення воїв, перебив римськi полки, якi перейшли на цей бiк Дунаю, у тому числi i перевертня Хiльбудiя убив. Дружина билася на конях i в повному бойовому обладунку при панцирах, двох списах, луках i мечах; вої – у тих обладунках i при зброї, яку хто собi надбав, а чи одержав у спадок вiд дiда-прадiда; козаки ж – при повнiй зброї, але лише в шароварах – голi по пояс i без шоломiв, бо їхньому стану не страшна була смерть, а люба лише бойова звитяга.

54. Року Божого 535

Великий князь тар'ягнiв Ант з усiм вiйськом перейшов на римський берег Дунаю, напав на Тракiю i багато римлян пограбував i обернув у рабство, женучи поперед себе додому.

55. Року Божого 540

Великим князем землi Української став Тар'я-Слов'ян-Склавин. У 546 роцi римський iмператор Юстинiан послав посольство до князя Склавина, щоб, вiддавши йому мiсто Турин-на-Дунаї, домовитись, аби українцi оберiгали пiвнiчний римський кордон, але князь Склавин не пристав на цю угоду. У 547 роцi українцi на чолi з князем Склавином захопили Iлiрiю аж до Епiдамана, вбиваючи i обертаючи в рабство всiх на своєму шляху. Начальник Iлiрiї з 15-тисячним вiйськом стежив за ними, але в бiй вступати побоявся. 551 року князь Склавин з 30-тисячним вiйськом перейшов Дунай. Начальники римського вiйська Iлiрiї i Тракiї вступили з ним у розгорнутий бiй, але були розбитi i ганебно втекли. Князь Склавин змусив до ганебної втечi також кiнний загiн Асбада, взяв приступом приморське мiсто Топер, де разом з гарнiзоном зiбралося 15 000 вiйськ. Року 552-го Великий український князь Тар'я-Слов'ян-Склавин з вiйськом наблизився на один денний перехiд до Константинополя, проти нього iмператор вислав вiйсько на чолi з синами покiйного полководця Германа, але воно не наважилось вступити в бiй. Українцi взяли величезну здобич i повернулись додому. 581 року, коли Великий київський князь Склавин лаштувався в похiд за Дунай, за вiйськом знялося багато слов'ян, i венедiв, i країнцiв з сiм'ями i домашнiм скарбом. Вони пройшли через усю Елладу, i по країнi Фесалонiка, i по Фракiйських провiнцiях. Взяли багато фортець i мiст, завоювали країну, сiли як у своїй власнiй. Вони стали багатi, нажили багато золота й срiбла, табуни коней i багато зброї. Вони навчилися воювати краще за римлян.

56. Року Божого 602

Не було богатирiв i пророкiв на Українськiй землi. Бусурмани на чолi з ханом Аваром прийшли з-за Волги, напали спочатку на гунiв-роксоланiв, тодi на сарматiв-аланiв i розбили їх. У 603 роцi роксолани-гуни i сармати-алани об'єдналися в одну країну, яка називалась Вартанiя, iз стольним мiстом Варта на рiцi Варданi. Країнцi i галичани об'єднались у країну Славiю iз стольним мiстом Переяслав-на-Дунаї. Слов'яни i волиняни об'єднались у країну Куявiю iз стольним мiстом Києвом на Днiпрi. Аварам вони платити дань i терпiли вiд них велику наругу.

57. Року Божого 635

Київський князь Тар'я-Слов'ян-Дiр очолив боротьбу українцiв проти аварiв i об'єднав Куявiю i Вартанiю.

58. Року Божого 700

Великий київський князь Тар'я-Дiр-Рус об'єднав усю державу Троянову, тобто Вартанiю, Куявiю i Славiю, в одну державу, яка стала називатись Рус. Руси розбили аварiв i прогнали їх з українських земель за Дунай.