Розділ «Додатки»

ПРИГРОДСЬКИЙ Іван Антонович (29.10.1871, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 1949, м. Львів). Хорунжий Української галицької армії, педагог. Закінчив учительську семінарію (1896), учителював у Нижньому Березові, Лючі, Стопчатові. Учасник українсько-польської війни. Перехворів на тиф у Жмеринці. Потім потрапив у польський табір у Тухольку. Після повернення продовжив педагогічну працю.

ПРИГОДСЬКИЙ (ГАНЮКІВ) Юзь. Січовий стрілець.

ПРИЙМАК Дмитро (1898, с. Марківці Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ПРИЙМАК Іван (1894, с. Молодятин Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ПРОКОПИШИН Іван (1894, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

РАКОВСЬКИЙ Юра (1895, с. Жаб'е Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 2-ї сотні УСС.

РЕБЕНЧУК Іван (1895, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 1.05.1915, г. Маківка). Січовий стрілець. В УСС із 2 березня 1915 року. 6 квітня у складі сотні Осипа Семенюка пішов у похід на Грабовець і Головецьке. Загинув у бою. Похований на г. Маківці.

РЕБЕНЬЧУК Федь (1892, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець сотні Осипа Семенюка. Важко поранений 1 травня 1915 р. у праве плече.

РОМАНЮК Кузьма (1896, м-ко Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 1 — ї сотні УСС.

РУСИН Зенон (20.10.1895, с. Жаб'є Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Санітарний четар УГА. Закінчив гімназію у Коломиї. Служив у 24-му піхотному полку. 1915 року розпочав медичні студії у Відні. Працював як медик в українському таборі для військовополонених в Австро-Угорщині. У час студійної відпустки в жовтні 1918 р. взяв активну участь у Листопадовому зриві у Львові, зокрема вивісив на вежі Львівської ратуші український прапор. Брав участь в обороні Львівського сейму. Медичну службу проходив у 2-му курені бригади УСС, а потім у 3-й Бережанській бригаді. Брав участь у поході на Київ, а після відступу у Деражні організував лічницю для хворих на тиф. Навесні 1920 р. потрапив до польської неволі. Інтернований у табір в Домб’ю, звідки втік. У 1926 р. закінчив медичні студії у Відні. Жив і працював у Німеччині.

САВ'ЮК Василь (1897, с. Криворівня Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець сотні Осипа Семенюка. 1 травня 1915 р. на г. Маківці поранений у ліву руку кулею.

САВ’ЮКДмитро (1893, с. Кобаки Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Вістун сотні Осипа Семенюка. Гімназист. 1 травня 1915 р. на г. Маківці поранений гранатою в ліве плече.

САВ'ЮК Іван (1.07.1894, с. Кобаки Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Десятник 3-ї сотні УСС. Закінчив старшинську школу піхоти, командир чети 2-ї бригади УГА (1920).

САГАН Дмитро (1.06.1897, с. Ворохта Надвірнянського пов. — ?). Командир чети 2-ї бригади ЧУГА (березень — квітень 1920). Закінчив учительську семінарію і старшинську школу у Харкові. Комуніст.

САМАК Василь Іванович (1894, с. Баня-Березів Печеніжинського пов. — 1965, с. Баня-Березів Косівського р-ну). Старшина УСС. Музикант, різьбар, коваль. 1947 року засуджений на 10 р. таборів.

САМАК Григорій Іванович (1896, с. Баня-Березів Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —? с. Годи-Добровідці, тепер Коломийського р-ну). Стрілець 6-ї сотні УСС.

САМОКИШИН (САМОКИШ) Роман Іванович (28.03.1885, м-ко Печеніжин, тепер смт Коломийського р-ну — 26.10.1971, с. Микитинці Івано-Франківського р-ну, тепер вул. І. Сеченова, 40, м. Івано-Франківськ). Військовий діяч, актор українського театру Івана Мар'яненка (Петлішенка). Учасник Першої світової війни у складі австро-угорського війська. Закінчив унтер-офіцерську школу. Організатор Вільного козацтва на Катеринославщині та Херсонщині (1917). Учасник антигетьманськогоиповстання, підчас якого командував полком (листопад — грудень 1918). Його полк відзначився у боях за м. Катеринослав проти більшовиків і махновців (у січні 1919). Бився проти червоних повстанців отаманів Кіршула і Дячишина (1919). Захворівши на тиф, вибув з боротьби. Видужавши, повернувся у Печеніжин на чолі загону (12 стрільців на добрих конях). Одразу зібрав на майдані односельчан і звернувся з палкою промовою, закликаючи йти на Велику Україну боронити свою державу. Проте важко захворів. Наслідком хвороби стала астма, що супроводжувала Самокишина все життя. Навесні 1932 р. оселився з родиною неподалік с. Торське Заліщицького повіту. 1939 року, коли прийшли "совіти", повернувся на Коломийщину. Похований на цвинтарі с. Микитинці. Могила Романа Самокишина збереглася — її дбайливо доглядають рідні.

СЕМЕНЧУК Онуфрій (1897, с. Жаб’є Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 4-І сотні УСС.

СЕМКІВ Іван (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

СЕНИК Василь (1896, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 2-ї сотні УСС.