Розділ «3.3. Класифікація та характеристика інвестиційних якостей основних цінних паперів»

Інші опціони, які становлять інтерес для компаній інвесторів і фінансових менеджерів, — це опціони покупця, опціони продавця, акційні індексні опціони, індексні термінові операції з акціями й термінові операції з процентними ставками. Велика кількість фінансових менеджерів прямо або опосередковано відповідають за керування пенсійними й іншими корпоративними фондами, отже, вони повинні знати особливості цих фінансових інструментів. Такі цінні папери можна використати для зменшення ризику портфеля інвестицій і для страхування від можливого падіння цін. Операції з опціонами можна використати для захисту в цінні папери або для підвищення доходів. Деякі дослідження свідчать, що опціони можуть також вплинути на обсяг продажу акцій фірми й підвищити ліквідність акцій.

Інвестори купують і продають опціони з кількох причин. Вони можуть побажати відкласти покупку акцій на певну дату або до певної їхньої ціни. Якщо ціни акцій падають, то вони куплять їх за ринковою ціною, і їхній збиток — це премія, яку вони сплатили за опціони. Якщо ж ціна зросте, акції можна купити за ціною, встановленою опціоном.

Інвестори також можуть за бажанням пограти на біржі, але їм не хочеться купувати або продавати акції відразу, тому що це пов'язано зі значними інвестиціями. Опціон коштує значно менше, ніж акція, і якщо ціна буде змінюватися інакше, ніж передбачалося, то єдиним збитком буде премія, виплачена за право скористатися опціоном.

Є два основні типи опціонів:

— той, хто купує опціони покупця, тобто купує право купувати цінні папери за встановленою ціною, сподіваються на зростання ціни пов'язаних з опціоном акцій;

— той, хто купує опціон продавця, тобто право продавати цінні папери за певною ціною, сподіваються на те, що ціна впаде.

Продавці опціонів, або опціонні дилери, вимагають плату за таке право й, у свою чергу, сподіваються, що ціна акцій, задіяних в операції, не зміниться або зміниться не на користь покупців. Контракт між продавцем і покупцем установлює ціну, за якою той, хто купує опціон покупця, зможе купити акції, або ціну, за якою покупець опціону продавця зможе продати акції опціонному дилерові.

Визначимо, як працюють опціони покупця і продавця (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Розрахунки опціону продавця і покупця, грн

Ті, хто купують опціон покупця, здобувають опціон, що надає право купувати акцію за певною ціною 100 грн. Вони не скористаються цим правом доти, поки ціна акції буде менша 100 грн. Чому? Тому що недоцільно платити 100 грн за акцію, що на ринку можна купити дешевше, ніж за 100 грн. Однак, якщо ціна акції зросте до 120 грн, ті, хто придбав опціон покупця, можуть вимагати від дилера продати акції за 100 грн. Потім акції можна продати за 120 грн і цим перекрити свої витрати на премію, виплачену за опціон. Прибуток — 10 грн.

Ті, хто купує опціон продавця, сподіваються, що ціна акції впаде. Допустимо, що так воно й станеться. Тепер вони можуть купити акції на біржі за 80 грн, продати їхньому дилерові за 100 грн і заробити 10 грн після вирахування із прибутку 10 грн премії, що була заплачена за опціон.

Це просте пояснення не враховує безлічі інших способів оперування опціонами. Продавці опціонів, наприклад, можуть продавати опціони покупця й продавця під "покрите" або "голе" забезпечення. Продаж під "голе" забезпечення, на відміну від покритого, означає, що продавець опціону не має власних акцій, пов'язаних з опціоном. Навіть якщо ціна акції зросте до дуже високого рівня, продавець опціону й тоді буде змушений продавати акції за встановлену ціну, тобто ціну використання права опціону. Безумовно, продавець "голих" опціонів покупця й продавця здійснює дуже ризиковані операції. Щоб уникнути цього ризику, продавці опціонів захищають себе тим, що або купують акції, за які відразу платять гроші, якщо йдеться про опціони покупця, або продає акції на строк без покриття, якщо йдеться про опціони продавця. Якщо ціна акцій несподівано зміниться (зросте у випадку опціону покупця і спаде у випадку опціону продавця), то премія буде максимальним збитком опціонного дилера. Якщо ціни акцій відхиляться від рівня, що визначається сумою ціни акцій у контракті опціону і премією, сплаченою за опціон, то опціонний дилер відразу може надати акції, як тільки потрібен покупець. Це покриває можливі збитки.

Існує безліч різних "стратегій", коли інвестори купують і продають опціони того самого типу, сподіваючись дістати прибуток на різниці між преміями, коли обставини на ринку змінюються.

Єдина проблема для тих, хто купує опціони покупця й продавця, — це обмеження в часі. Максимальний строк опціонів покупця й продавця — від 9 до 12 місяців. Після дати закінчення терміну дії вони повністю втрачають свою вартість. Відповідно ризик часу відображається на премії, що виплачується. Чим більше часу залишилося до закінчення терміну дії опціону, тим більший шанс, що ціна акцій сприятливо буде змінюватися для тих, хто купує опціони покупця й продавця. Отже, чим більше є часу, тим вища премія, і чим менше є часу (або чим ближче до закінчення терміну дії опціону), тим нижча премія.

Основною і найбільш відомою моделлю оцінки акційних опціонів є модель Блека й Шоулза, для якої розроблене відповідне програмне забезпечення. Взагалі більшість моделей включають такі фактори: співвідношення поточної ціни з ціною акції, зазначеної в контракті опціону; час закінчення терміну дії опціону; безпечна ставка; ступінь ризику, такий як стандартне відхилення; дивіденди на акцію.

У розрахунках за цими моделями ціна опціону покупця або його премія будуть високими, якщо: поточна ціна акцій перевищує ціну акції, зазначену в контракті опціону; стандартне відхилення значне; залишилося досить багато часу до закінчення строку опціону; безпечна ставка висока; дивіденди низькі.

Моделі оцінки опціонів допомагають менеджерам корпорацій зрозуміти, як взаємодіють різні фактори і як вони впливають на ціну опціонів, — це може допомогти тим, хто шукає, як застрахуватися від ризику, властивого окремим цінним паперам і портфелям інвестицій, а також прийняти правильне рішення про вкладення грошей. Велика кількість моделей оцінки опціонів дає змогу фінансовим менеджерам глибше зрозуміти, як визначається вартість активи) компанії й цінних паперів, якими володіють або розпоряджаються корпорації. Значення акційних опціонів і фінансових термінових операцій постійно зростає, і менеджери корпорацій, які відповідають за керування фондами, повинні знати сильні сторони цих інструментів.

Власникові опціону надається право купувати акції за ціною, установленою в контракті опціону.

Деякі компанії використовують опціони, щоб утримувати своїх службовців і ведучих менеджерів у фірмі, а також для заохочення їхньої продуктивної роботи. Іноді опціони використовуються для залучення в компанію талановитих менеджерів.

Опціони дуже важливі, тому що дозволяють інвесторам перекласти ризик на спекулянтів, захищаючи себе від можливого падіння ціни акцій. Ці фінансові інструменти можна також використати для того, щоб звести до мінімуму збитки портфеля інвестицій. Опціони надають значні можливості інвесторам і відіграють ключову роль у розробці розумної політики співвідношення ризику й доходу.