Розділ «4.3. Офшорні зони в Центральній Америці та Карибському регіоні»

Гарна інфраструктура, високий рівень банківського регулювання, відсутність податку на прибуток роблять цю юрисдикцію досить привабливою і для офшорних компаній. Щорічно там реєструють 8-10 тис. компаній. Накопичені в Панамі закордонні банківські депозити за своїми розмірами значно перевершують основні макроекономічні показники країни перебування і суттєво перевищують звичайні потреби національної економіки в банківському обслуговуванні. За кількістю зареєстрованих у рік офшорних компаній, їх приросту за останні роки, а також загальній кількості цих компаній у реєстрі держави Панама на початку XXI ст. посідає третє місце серед світових офшорних юрисдикцій.

Панамські корпорації-нерезиденти призначені в основному для використання за межами Панами і не мають права займатися бізнесом у Панамі без одержання спеціальної ліцензії. Вони по-

пулярні завдяки своїй адміністративній простоті, конфіденційності, звільнення від податків. Панамські корпорації- нерезиденти використовують:

• як власників/власників інвестицій, активів, наприклад нерухомості, акцій або іншого майна;

• для комерційної діяльності і міжнародних торговельних операцій;

• як інструмент захисту активів.

Міжнародна торгівля належить до тієї сфери бізнесу, яку не можна помістити у формат однієї правової системи, оскільки вона зазнає впливу як внутрішнього національного законодавства країни експортера або імпортера, так і величезного масиву міжнародних норм, правил і звичаїв, при цьому включаючи в себе величезну кількість варіантів, можливостей і комбінацій.

Кайманові о-ви є володінням Британської корони з місцевим самоврядуванням. З 1972 р. діє конституція Кайманових о-вів, існує місцеве цивільне законодавство, що є спрощеним (адаптованим) варіантом британського законодавства. Кайманові о-ви – класичний офшор, де повністю відсутній прибутковий податок (у т. ч. і для резидентів), податок на передачу майнових прав, податок на прибуток компаній, а також відсутнє оподатковування доходів "біля джерела", на відсотки, дивіденди і передачу ліцензійних прав. Податкову систему фактично замінює система урядових і місцевих реєстраційних та щорічних зборів. На Кайманових о-вах не існує жодних валютних обмежень і немає валютного контролю. Хоча норми законодавства запозичені в метрополії, і можливість створення класичного трасту британського зразка існує, однак ставлення влади, судову практику, а також політику Асоціації банкірів Кайманових о-вів (досить впливової організації), назвати максимально сприятливими не можна. Слід зазначити, що в 1990 р. на Кайманових о-вах було ухвалено Закон про шахрайські майнові розпорядження (The Fraudulent Dispositions Law), спрямований на запобігання використанню структур, яких реєструють на цій території, для ухиляння від виконання зобов'язань перед кредиторами, що погіршує для трастів умови із захисту активів.

Загальні умови реєстрації стандартної компанії на Кайманових о-вах належать до розряду досить сприятливих. Одного акціонера достатньо для реєстрації компанії, випуск акцій на подавця дозволено, але тільки для підприємств зі статусом звільненої компанії і вони ж можуть також випускати акції без зазначення їх номіналу. Статутний капітал компанії, що випускає акції на подавця, має бути повністю оплачений, фактично не обов'язкові збори акціонерів і ведення відкритого реєстру акціонерів. Відомості про власників і про акціонерів зареєстрованих компаній не підлягають розголошенню, а компанії досить мати одного директора, якому не обов'язково бути резидентом (при цьому функції директора може виконувати місцевий повірений у справах).

Місцева юридична адреса компанії є обов'язковою, однак її можна зареєструвати за адресою місцевого повіреного у справах. Для звичайної компанії не потрібно надання річної фінансової звітності і відповідно відсутня обов'язковість аудиторського підтвердження. Місцезнаходження компанії може бути змінене шляхом виконання нескладних формальних процедур. Засновники компанії можуть пройти усі процедури інкорпорації протягом одного-двох днів. Для здійснення діяльності засновники зазвичай використовують такі основні форми підприємств:

• звільнена компанія,

• звичайна компанія,

• іноземна компанія,

• партнерство з обмеженою відповідальністю.

Вимоги до статутних документів досить обмежені. У них обов'язково має бути надана така інформація: назва, юридична адреса, мета діяльності, положення про те, що відповідальність партнерів (акціонерів) є обмеженою (за винятком випадків реєстрації товариства з повною відповідальністю), величина статутного капіталу (може бути зазначена в будь-якій валюті). Співвідношення між оголошеним й оплаченим статутним капіталом не встановлено чинним законодавством за винятком спеціальних правил, що застосовують до таких видів підприємств: банків, трастових і страхових компаній і компаній з управління іншими компаніями.

Банківську діяльність на Кайманових о-вах регулюють ухваленим у 1989 р. Законом про банки і трастові компанії, згідно з яким встановлено обов'язкове ліцензування для здійснення банківських або трастових операцій. Існує три види ліцензій на банківську діяльність:

• типу "А", що дозволяє компанії надавати всі види банківських послуг, у тому числі й на території Кайманових о-вів;

• типу "Б", що дозволяє здійснювати будь-які види банківської діяльності в будь-якому місці, але за межами території Кайманових о-вів;

• обмежена ліцензія типу "В", що дозволяє компаніям здійснювати тільки за межами Кайманових о-вів певні види банківських операцій із клієнтами – нерезидентами Кайманових о-вів.

Ліцензію типу "А" надають тільки тим банкам, що створені міжнародними фінансовими установами з високою репутацією. Обов'язковою умовою одержання такої ліцензії є наявність постійного офісу з певним персоналом, кваліфікація якого відповідає міжнародним банківським стандартам. Як повна, так й обмежена ліцензія типу "Б" не дозволяє її власнику здійснювати операції із клієнтами – резидентами Кайманових о-вів. Обмежену ліцензію типу "В" використовують тільки ті банки, які заздалегідь лімітують свою діяльність роботою з підприємствами, що входять до якої-небудь фінансово-промислової групи (кептивні банки).