Розділ «7. АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ФУНКЦІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ»

1) АРМ правлінського персоналу -реалізують функції прийняття рішень і призначені для керівників усіх рівнів;

2) АРМ фахівців структурних підрозділів (відділів або секторів напряму діяльності) – допомагають розв'язувати функціональні завдання фахівцям конкретного напряму діяльності;

3) АРМ оперативного управління – призначені для збирання первинних даних безпосередньо на робочих місцях контролерів, диспетчерів, та ін.;

4) АРМ технічних працівників – орієнтовані на ведення діловодства і призначені для секретарів, референтів та інш.;

5) АРМ дослідника -призначені для працівників діяльність яких пов'язана зі створенням нових виробів, проектуванням нових технологій тощо. їх застосовують для створення сприятливих умов при проведенні певного дослідження робітниками відділів головного технолога, головного конструктора.

Створення АРМ забезпечує:

1) простоту, зручність і дружнє ставлення до користувача;

2) простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

3) компактність розміщення й невисокі вимоги до умов експлуатації;

4) високу надійність і живучість;

5) порівняно просту організацію технічного обслуговування.

Методологічні принципи побудови АРМ [6, 20]:

1) Основним є принцип системного підходу Суть його полягає в тому, що АРМ розглядається як система, у якій усі її складові елементи й процеси, що відбуваються, взаємопов'язані з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Згідно з системним підходом, об'єкт розглядається як єдине ціле, а не як сукупність складових його частин. Тому що специфічні властивості об'єкта можна оцінити тільки з позицій усієї системи. Це означає, що спочатку треба обумовити цілі й критерії системи, а потім структурувати систему для виявлення комплексу технічних, економічних та організаційних питань, розв'язання яких необхідне для того, щоб проектовані системи відповідали визначеним цілям і критеріям. Без комплексного і всебічного вирішення цих питань ефект від впровадження АРМ значно знижується.

Принцип системного підходу є не тільки основоположним при створенні АРМ, а й значною мірою впливає на інші принципи, визначаючи їх успішну реалізацію.

2) Неперервність розвитку АРМ передбачає постійне вдосконалення всіх видів його забезпечення (технічного, програмного, інформаційного та ін.). Це зумовлено тим, що з розвитком організацій виникають нові завдання управління, удосконалюються та змінюються старі. Тому АРМ мають швидко реагувати на ці зміни. Із цією метою необхідно передбачити можливість заміни застарілих ПК новими, більш продуктивними для поліпшення інформаційного, математичного й програмного забезпечення, удосконалення технологічного процесу обробки даних.

3) На принцип неперервного розвитку впливає принцип гнучкості, який зумовлює пристосованість системи до можливих перебудов, що забезпечується модульністю побудови всіх підсистем і стандартністю їх взаємозв'язку.

4) Принцип стійкості побудований на тому,що АРМ виконує основні функції незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх збурюючих чинників. Це означає, що неполадки в окремих його частинах повинні легко усуватися зі швидким відновленням працездатності системи. Стійкість перед впливом зовнішніх збурень (перебої в інфраструктурах, зміна завдань, дефіцит ресурсів) забезпечується з допомогою функціональної та структурної надмірності технічних засобів.

5) Ефективність АРМ слід розглядати як інтегральний показник у рівні досягнень поданих вище принципів, віднесений до витрат на його створення та експлуатацію.

Водночас слід зауважити, що, з одного боку, реалізація цих принципів потребує збільшення витрат при створенні АРМ, а з іншого різко зменшує витрати при його експлуатації.

6) Надійність – у непередбачених або аварійних ситуаціях система не повинна остаточно виходити з ладу й давати неправильні результати. Забезпечення надійності системи досягається використанням колективних АРМ;