Розділ «ЧАСТИНА 1. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ»

3. Створення умов для ефективної автоматизованої обробки даних за рахунок використання комплексу класифікаторів економічної інформації як при розв'язуванні задач усередині окремої системи, так і при взаємодії систем різного призначення або рівня.

4. Розвиток робіт зі стандартизації, уніфікації, агрегування, усунення, дублювання розроблень і скорочення невиправданої різноманітності номенклатур продукції та інших видів економічної інформації.

5. Організація і проведення робіт з міжнародного співробітництва в галузі класифікації та кодування.

Існує стійка тенденція проникнення класифікації та кодування в різні сфери людської діяльності. Це кодування продукції й товарів згідно з єдиною системою штрих-кодів, запровадження реєстраційних номерів для автотранспорту та іншої техніки, номерів паспортів, реєстраційних номерів платників податків і т.п. Більше того, завдяки кодуванню і створенню єдиної електронної мережі передавання й обробки інформації принципово вимагає можливість лише один раз ідентифікувати особу в системі, а далі виконувати обмін даними за її кодом у різних функціональних системах – медичних, адміністративних виробничих, юридичних іт.п.[1, 10, 12, 14]

При розв'язуванні економічних задач слід забезпечити їх порівняння та можливість використання цих результатів для розв'язування інших задач. Здійснюється це створенням єдиних систем групувань, побудованих за єдиними класифікаційними ознаками, – "Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації" (ЕСКК ТЕІ), яка існує на рівні держави. Вона містить у собі комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко- економічної інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи (НД) з їх розроблення та ведення. Створенням ЄСКК керує Держстандарт України. ЄССК містить понад 20 класифікаторів, які можна поділити на чотири групи:

1) класифікатори інформації про трудові та природні ресурси, професії робітників і посади службовців за категоріями, спеціальностями, освітою і т.п.;

2) класифікатори інформації про продукти праці, виробничу діяльність та послуги, промислову та іншу продукцію, роботи й послуги в різних сферах;

3) класифікатори інформації про структуру народного господарства і адміністративний поділ, підприємства, організації, галузі народного господарства і т.д.;

4) класифікатори управлінської інформації та документації, позначення одиниць вимірювання, техніко-економічних показників, стандартів тощо.

Напрям, пов'язаний із розробленням науково-методичних основ класифікації і кодування ТЕІ, є визначальним. У цьому напрямі можна вирізнити три групи досліджень, які вирішують проблеми розроблення окремого класифікатора, створення комплексу взаємозв'язаних класифікаторів, розроблення локальних засобів описання і моделювання даних складної структури.

У першій групі робіт можна виділити дослідження, пов'язані з вибором оптимальних методів класифікації і кодування, вибором первинної множини і структурних характеристик класифікатора на основі сукупності критеріїв, запропонованих для оцінювання варіантів. Тут же розглядаються й найприйнятніші способи побудови назв об'єктів класифікації та угруповань, а також методи забезпечення достовірності (вірогідності) при кодуванні інформації в класифікаторі.

До другої групи досліджень можна віднести дві основні проблеми: забезпечення поєднання (комбінацій) класифікаторів різного рівня (загальнодержавні, галузеві підприємства) для окремої множини (продукція, професія тощо), забезпечення взаємозв'язку комплексів одночасно використовуваних класифікаторів, які охоплюють різні види ТЕІ. Ця група робіт – одна із найважливіших у ЄСКК ТЕІ.

Третя група досліджень, що почалася зі створення мовних засобів описання техніко-економічних показників (з появою технології баз даних і в результаті інтеграції даних), були зумовлені необхідністю моделювання і описання даних складної структури, започаткувала потужний напрям, пов'язаний з розробленням методів проектування оптимальних структур баз даних для різних рівнів подання. Роботи в галузі ЄСКК ТЕІ, які межують з цією новою технологією, були пов'язані з дослідженням особливостей застосування класифікаторів при опису семантики даних і виявилися, з одного боку, у розроблення словникових баз метаданих, а з іншого боку – в організації автоматизованого ведення класифікаторів на основі використання СУБД і технологій баз даних.

1.2.4. Технології автоматичної ідентифікації

Для ефективного управління виробництвом, якістю і процесом обліку необхідний своєчасний і точний контроль за продукцією. Засобом, що дозволяє прослідкувати шлях виробу від зберігання його на складі до реалізації, є ідентифікація [9, 10, 12].

Ідентифікація – це встановлення типу і призначення виробу на основі набору впорядкованої інформації, яка використовується для виявлення всіх існуючих характеристик, що означають унікальність вибору, тобто відрізняють його від усіх інших виборів.

Потягом останніх років дістали великого поширення технології автоматичної ідентифікації на базі комп'ютерної техніки – це штрихове кодування; радіочастотні системи; оптичне розпізнавання знаків; біометричні системи (введення з голосу даних у комп'ютер тощо).

Штрихове кодування було створено у США у 1970 році. Спочатку це було просте маркування з мінімальною кількістю необхідної інформації. При цьому ставилися умови: маркування мас легко і безпомилково читатися за допомогою відносно простих надійних, доступних за ціною технічних засобів, що мають включатися як елемент у технологічний процес обробки інформації, зокрема й засобами обчислювальної техніки.

З часом штрихове кодування як тип автоматизованої ідентифікації товарів і послуг за допомогою оптичного зчитування інформації дістало надзвичайно великого поширення як елемент процесу обліку, контролю та управління рухом одиниць обліку та електронної обробки даних. В Україні штрихове кодування товарів було введено Постановою Кабінету Міністрів від 29.05.1996 р. №574 з метою створення умов для впровадження в Україні інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом в державі. У серпні 1996 р. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування товарів та одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється Асоціацією товарної нумерації України. Розроблені Державні стандарти України та Керівний нормативний документ зі штрихового кодування та електронного обміну інформацією.

Штрихове кодування грунтується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам'ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі смуги (темні чи світлі) означають 1, вузькі – 0. Тому штриховий код являє собою послідовність смуг: світлих чи темних, вузьких чи широких, нанесених на різні носії інформації (папір, плівка, кераміка, пластмаса тощо).