Розділ «ЧАСТИНА 1. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ»

– формою уявлення (текстова, образотворча, звукова);

– носієм (паперовий, електронний).

Наука, що займається вивченням властивостей інформації, питаннями її збору, зберігання, пошуку, опрацювання, перетворення, поширення і використання в різних сферах діяльності людини, називається інформатикою. В інформатиці під інформаційним ресурсом розуміють: окремі документи, масиви документів та файли, які організовані в інформаційних системах як бібліотеки, архіви, фонди, бази даних і знань.

В економіці інформація обертається як ресурс, використовуваний в процесі господарської діяльності. Головне питання, що пов'язано з використанням інформації та інформаційних ресурсів полягає в тому, чи хочемо ми спиратися в своїх рішеннях на випадкову, неповну інформацію, чи регулюватимемо процес надходження інформації і управлятимемо нею як одним із головних ресурсів – так, як управляємо персоналом, фінансами, виробництвом та т.п.?

Відсутність інформації викликає інформаційну потребу – усвідомлене розуміння відмінності між індивідуальним знанням про предмет і знанням, накопиченим суспільством. Процес насичення виробництва і всіх сфер життя і діяльності людини інформацією називається інформатизацією. Поступово процес насичення призводить наше суспільство в такий стан, коли суспільство називають інформаційним суспільством. Інформаційне суспільство – це таке суспільство, в якому створені всі умови для задоволення інформаційних потреб усіх громадян, організації і держави; більшість працюючих або зайнято виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією інформації, або не в змозі виконувати свої виробничі обов'язки без цих процесів. Це означає, що громадяни такого суспільства володіють певною інформаційною культурою – умінням працювати з інформацією і використовувати для її отримання, опрацювання і передачі комп'ютерні інформаційні технології.

Таким чином, інформатизація – це організаційний соціально-економічний і науково-технічний процес створення умов для задоволення інформаційних потреб фізичних осіб і господарюючих суб'єктів на основі формування і використання інформаційних ресурсів.

В залежності від сфери використання інформація може бути економічної, технічної, суспільною, політичною та іншою. Оскільки мова йтиме про організації, що працюють у сфері економіки, нас передусім цікавить економічна інформація. Господарська діяльність суспільства пов'язані з інформацією, яка називається економічною.

Економічна інформація -

– це сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвиток народного господарства країни та його ланок;

– це інформація, що характеризує виробничі відносини в суспільстві. До економічної інформації відносяться відомості, які циркулюють в економічній системі, про процеси виробництва, матеріальних ресурсах, процесах управління виробництвом, фінансових процесах, а також відомості економічного характеру, якими обмінюються різні системи управління;

– це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що служать для управління цими процесами і колективами людей у виробничій і невиробничій сферах. Ці відомості можна фіксувати, передавати, обробляти, зберігати і використовувати в процесі планування, обліку, контролю та аналізу на всіх рівнях управління.

Отже, економічна інформація відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. Це один із різновидів управлінської інформації, яка забезпечує розв'язування задач організаційно – економічного управління народним господарством.

Властивості економічної інформації:

- залежність від об'єкта управління;

- значні обсяги перероблюваної інформації;

– різноманіття джерел і споживачів;

– багаторазове повторення циклів її отримання і перетворення у встановлені часові періоди (місяць, квартал, рік і т.п., тобто періодичне, регулярне оброблення);

– необхідність одержання значної кількості підсумків у результаті обробки одних і тих самих даних за різними критеріями (значна кількість рутинних процедур під час опрацювання);

– необхідність накопичення та тривалого зберігання;

– оформлення результатів опрацювання у формі, зручній для сприйняття людиною;