Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Ґрунти Індії доволі різноманітні. На півночі країни переважають коричнево-червоні й червоно-бурі ґрунти саван, у центральній частині — чорні й сірі тропічні та червоні латеритні високотравних саван. На півдні домінують червоно-жовті латеритні, в долинах найбільших річок — алювіальні грунти.

Природна рослинність Індії дуже сильно змінена людиною. Мусонні ліси збереглися лише на 10—15 % колишньої їхньої території. На Індо-Ганзькій рівнині, що надзвичайно густо заселена, природна рослинність майже зовсім зникла. У савані ростуть акації, пальми, баньяни. У лісах — сандал, тик, бамбук тощо. У горах чітко виявляється висотна поясність.

Досить багатий тваринний світ. Серед ссавців вирізняються мавпи (макаки, гібони), олені, антилопи, бики, індійські слони, тигри, гімалайські ведмеді, пантери, носороги. Майже повністю винищені леви, леопарди, кашмірські олені. Багато змій, серед яких вирізняється знаменита королівська кобра, птахів і риб.

В Індії близько півсотні заповідників і національних парків.

Країна має багаті природні ресурси, зокрема для розвитку гідроенергетики. Світове значення мають рекреаційні ресурси. Для цілорічного відпочинку придатне майже все узбережжя Індії та ЇЇ островів. Надзвичайно багата країна й на пам'ятки історії та архітектури, що притягають щороку мільйони туристів. Мінеральні ресурси на території Індії розміщені нерівномірно, особливим багатством корисних копалин відзначаються плоскогір'я Чхота-Нагпур, Де зосереджені залізна руда, вугілля, слюда,

мідь, боксити, марганцеві руди, азбест та ін. У південній частині Декану видобуваються залізна, марганцева і хромова руди, боксити, золото, магнезит, слюда. Родовища нафти є в штаті Гудисарат. У приберегових низовинах, що окаймляють Декан, розміщені родовища монациту та ільменіту, які вміщують уран, окисли торію і титану.

Населення. За чисельністю населення Індія — друга країна світу після Китаю (1065,5 млн.осіб) (2003 p.). Швидкий ріст населення створює додаткові труднощі для економіки. Тому уряд Індії здійснює великомасштабну програму щодо скорочення народжуваності.

Індія — найбагатонаціональніша країна у світі. Уній понад 500 народностей і племен, що розмовляють більш як 100 мовами. Десятками мільйонів осіб представлені гіндустанці, бенгальці, біхарці, пенджабці та ін. На жаль, таке розмаїття етнічного й релігійного складу часто-густо є підґрунтям для сепаратизму й екстремізму, що призводить до кривавих сутичок і терористичних актів.

У розміщенні населення спостерігаються великі контрасти. Якщо в передгір'ях Гімалаїв його густота — лише 2—4 особи на 1 км2, то на Індо-Ганзькій рівнині вона наближається до 500 осіб на 1 км2. Індія — слабоурбанізована країна (в містах живе менше 30 % населення). Окрім столиці Делі, найбільші міста розміщені на морському узбережжі — Калькутта (15 млн. жителів), Мумбаї (Бомбей) (14 млн.), Ченнаї (Мадрас) (6 млн.), Бангалор (4,5 млн.), Гайдарабад (4,3 млн.), Ахмедабад (4 млн. жителів).

Господарство. Індія — один із лідерів серед країн, що розвиваються. З одного боку, це промислово розвинута держава, яка в основному забезпечує свої потреби у тракторах і автомобілях, радіоприймачах і телевізорах, обладнанні для електростанцій, металургійних, цементних, цукрових заводах, гірничошахтному устаткуванні та в інших видах промислової продукції, виробництво якої вимагає значного розвитку науки і техніки. У 1974 р. в Індії здійснено ядерні випробування; 1980 р. створений у країні ракетоносій вивів на орбіту штучний супутник Землі.

З іншого боку, домінуючою галуззю індійської економіки залишається сільське господарство, де зайнято близько 60 % усієї робочої сили. У сільському господарстві виробляється 28,4 % ВНП; у промисловості і будівництві — 28,7; у транспорті і зв'язку — 7, у сфері послуг—33 %.

Промисловість. У промисловості Індії зайнято 1 /5 її економічно активного населення. Найпотужніший промисловий комплекс Індії сформувався на сході — від Калькутти вздовж долини річки Дамодар. Саме тут розміщені найбільші центри металургії (Бокаро, Дургапур, Роукелата ін.), важкого машинобудування (Читтаранджан, Ранчі та ін.), хімічної промисловості (Сіндрі). Бхілайський металургійний комбінат повного циклу знаходиться у центральній частині плоскогір'я Декан. Значними індустріальними центрами є також Мумбаї, Ченнаї, Ахмедабад, Бенгалуру та ін. Індія увійшла в клуб країн, в яких інтенсивно розвиваються високі електронні технології.

Основа енергетичного господарства — вугілля; його видобувають понад 300 млн.т. Видобувається також 34 млн.т нафти. Працює 14 нафтопереробних заводів.

Провідні галузі легкої промисловості Індії — бавовняна і джутова, а також швейна. Усі вони значною мірою працюють на експорт. В Індії виробляється 21 млрд м бавовняних тканин. За виробництвом джутових виробів країна посідає 1-ше місце у світі. Дуже велика роль кустарних промислів.

Сільське господарство. Індія — найбільший у світі виробник чаю, арахісу, цукрової тростини, зернобобових, джуту, деяких спецій; їй належить 2-ге місце у світі за виробництвом рису (після КНР), 3-тє — тютюну, 4-те — пшениці та бавовни.

Рілля складає половину території країни, поливні землі — 1/4 посівної площі. Найро-дючіші землі — в долинах Гангу, Брахмапутри, Крішни, Годаварі та інших рік, на яких створюються потужні зрошувальні системи. Основну частину посівних площ (до 85 %) відведено під продовольчі культури. Якщо рис — головна продовольча культура — вирощується переважно в річкових дельтах, у нижній та середній течіях Гангу і Брахмапутри, то пшениця — в більш засушливих районах. її царство — верхів'я Гангу, де вона дає високі врожаї за штучного зрошування. Саме з підвищенням врожайності пшениці в рамках "зеленої революції" значною мірою пов'язані надії Індії на повне вирішення продовольчої проблеми.

Технічні культури культивуються повсюди: цукрова тростина — в долині Гангу, бавовник — на плоскогір'ї Декан і на поливних землях Індо-Ганзького межиріччя, джут — у найбільш вологих районах дельти Гангу і в долині Брахмапутри, чай — у передгір'ях Східної Індії.

За поголів'ям худоби Індії належить перше місце у світі. Проте продуктивність худоби низька. Худоба виснажена внаслідок недостатньої кормової бази. Велика рогата худоба (буйволи, воли, корови) використовується в селянських господарствах у першу чергу як тяглова сила. У зв'язку з релігійною забороною вживати в їжу яловичину, тваринництво не є скільки-небудь значним постачальником м'ясних продуктів, але дає молоко і шкіру.

У приморських південних і західних областях немале значення має рибальство.

Транспорт. Індія належить до числа країн із досить високим рівнем розвитку транспорту. За протяжністю залізниць (більш як 63 тис. км) вона входить до п'яти провідних країн світу. Проте на ефективність їхньої роботи негативно впливають нерівномірність мережі в різних частинах країни, різноколійність, зношеність і застарілість рухомого складу. Головні залізничні магістралі пролягають уздовж долини Гангу і морських узбереж, перетинають півострів Індостану широтному напрямі.