Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Ви є тут

Географія

Згідно конституції вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників (ВЗНП). ВЗНП вибирає голову КНР і його заступника. Голова КНР представляє державу у внутрішніх і зовнішніх справах. За пропозицією голови КНР ВЗНП затверджує кандидатуру прем'єра Державної ради (уряд). У перервах між сесіями ВЗНП його постійно діючим органом є Постійний комітет. Законодавчу владу здійснює ВЗНП, який складається із депутатів, вибраних від провінцій, автономних районів, міст центрального підпорядкування і збройних сил. Виконавча влада належить Державній раді, яка відповідальна перед ВЗНП і його Постійним комітетом і їм підзвітна.

Політичні партії: Комуністична партія Китаю, Революційний комітет Гоміндану, Демократична ліга Китаю, Асоціація демократичного національного будівництва Китаю та ін.

Природні умови та ресурси. Рельєф Китаю надзвичайно складний і різноманітний. Більша Його частина — це гори, нагір'я і плоскогір'я. Тибетське нагір'я можна визначити як найвищу частину Китаю. Середня його висота — понад 4000 м над рівнем моря. На заході й півночі країни простягається пояс центральноазійських рівнин і плоскогір'їв. Тут переважають висоти до 1200 метрів. На північному сході ті сході розпросторилися низовинні рівнини.

Клімат Китаю теж доволі різноманітний. Східна його частина знаходиться під впливом зимових і літніх мусонів. Це при водить до значних сезонних контрастів температури і зволоження. З віддаленням від узбережжя Тихого океану континентальність клімату помітно зростає, кількість опадів різко зменшується (до 250 мм); влітку — велика спека, взимку – сильні морози. У високогірних районах клімат суворий, тому тут поширилося зледеніння. Але через сухість повітря площа льодовиків порівняно незначна.

Річкова мережа найбільш розгалужена на сході Китаю. Тут течуть великі річки — Янцзи, Хуанхе, Сунгарі, Сіцзян. У період літніх мусонних дощів вони бурхливо, а часто-густо й катастрофічно, розливаються. Тому на низовинних ділянках русла багатьох рік обваловані. Найбільші озера знаходяться в Тибеті та в долині річки Янцзи. Річки та озера Східного Китаю використовуються для судноплавства, вилову риби та іригації. На північному заході річок мало. Більшість із них маловодні.

Ґрунтовий покрив Китаю надзвичайно різноманітний. У пониззях Янцзи Й Хуанхе домінують алювіальні ґрунти, на північному сході — бурі лісові. У західній частині країни переважають сіро-бурі пустельні ґрунти, в Тибеті — гірсько-лучні та високогірно-пустельні. На півдні Китаю основним типом ґрунтів с жовтоземи Й червоноземи вологих лісів.

На північному сході Китаю в районі Сунгарі в минулому панувала хвойна тайга з даурськоі модрини та корейського кедра. На південь, аж до річки Янцзи, росли мішані та листяні ліси з дуба, клена, липи, корейського кедра, маньчжурського горіха тощо. На південь від долини Янцзи ростуть субтропічні вічнозелені ліси. Рослинність західної посушливої частини країни вельми бідна. Тут панує рослинність сухих степів і пустель. Західна частина Тибетського нагір'я теж пустельна; у східній рослинності значно більше.

Тваринний світ країни багатий і різноманітний. На північному сході трапляються амурський тигр, ізюбр, кабарга, рись, соболь тощо. У східній частині живуть мавпи, мангусти, димчастий леопард. На півдні — лемури, лорі, мавпи, тигри, носороги, тапіри. У пустелях західних і внутрішніх районів можна побачити кулана, джейрана, двогорбого верблюда, коня Пржевальського тощо. Лише в Китаї водиться знаменитий бамбуковий ведмідь (велика панда). Він мешкає в гірських лісах Східного Тибету, Сичуані, Юньшані.

Китай володіє великим земельним фондом, потужними гідроресурсами, значними запасами корисних копалин. КНР — одна з найбільш забезпечених мінеральною сировиною країн, займає одне з перших місць у світі за запасами кам'яного вугілля, залізної і марганцевої руд, бокситів і цинку, олова, сурьми, вольфраму (3/5 світових) і молібдену, ртуті, рідкоземельних металів, титанових руд, кухонної та інших солей. Великі також запаси урану, бериллія і золота. За загальними запасами кам'яного вугілля (1,5 трлн т) Китай поступається лише США. Головні вугільні басейни: Шаньсійський, Шеньсійський, Кайлуанський, Фушуньський та ін. За розвіданими запасами нафти (3 млрд т) і газу (200 млрд м3) Китай значно поступається провідним нафтовим країнам. Основні родовища нафти розміщені в Північному Китаї (узбережжя Бохайської затоки), Північно-Східному Китаї (Даціинське), газу — в Сичуанській котловині. Відкриті запаси нафтогазового палива на шельфі. Запаси залізних руд — 5 млрд т (третє місце в світі). Найбільші їх запаси розміщені в Південно-Східному Китаї, Внутрішній Монголії, Східному Китаї.

Населення. Китай — найбільша за кількістю населення країна у світі (1304 млн.осіб, що приблизно складає 21,5 % населення Землі). З одного боку, таке велике населення зумовлює величезні трудові ресурси (майже 500 мли осіб), з іншого — стає на заваді підвищенню доходів населення, загострює житлову і продовольчу проблеми, знижує можливості працевлаштування і т. д. От чому ще з середини 50-х років у Китаї було взято курс на нову політику народжуваності, основними параметрами якої є: заохочення пізніх шлюбів, обмеження народжуваності до однієї дитини в сім ї; одним із головних завдань є народження здорових нащадків.

Китай має порівняно велику густоту населення: 118 осіб на 1 км2, проте розміщене воно нерівномірно. У приморських районах Східного Китаю густота сягає 360осіб на І км2, а в гірських районах — менше 10 осіб на 1 км2. У містах проживає близько 32 % населення. Найбільші міста, крім Пекіна, — Шанхай (14 млн.жителів), Тяньцзінь (9,5 млн), Шеньян (5,1 млн). Міст-мільйонерів — більше 40. Більш як 9/10 усіх міських поселень знаходиться в східній частині країни.

КНР — країна багатонаціональна: 93 % — китайці (хань), решта — представники 55 інших національностей і народностей (чжуани, уйгури, монголи, тибетці, хуей, корейці та ін.). Більша частина національних меншин живе у внутрішніх (головним чином в автономних) районах.

Господарство. Китай — індустріально-аграрна держава. За роки економічних реформ господарство країни набуло динамічного характеру. Китай вийшов на 1-ше місце у світі з виробництва зерна, бавовни, м'яса, рису, бавовняних тканин, вугілля, цементу. У1997 р. ВНП становив 1055 млрд. дол. США. На промисловість випадає 42,3 % ВВП, на сільське господарство — 24,2 %. При цьому в сільському, лісовому та водному господарствах працюють 60,2 % від загальної чисельності зайнятого населення, а в промисловості — 17,1 %. У цілому КНР з її мільярдним населенням і великими природними ресурсами має колосальний потенціал росту.

Промисловість. У структурі промислового виробництва чільне місце належить галузям важкої індустрії. Характерною особливістю енергетики країни є висока частка вугілля в паливно-енергетичному балансі (3/4). Вугілля видобувається в Північному та Східному Китаї. Зростає видобування нафти й газу. У цілому КН Р за виробництвом енергоносіїв вийшла на 3-тє місце у світі (після США і Росії). Проте вона використовує лише 1/12 частину вироблюваної у світі енергії, хоча в ній живе 1/5 населення планети.

Чорна металургія представлена більш як 1 тис. металургійних підприємств, включно з малими та дрібними. Основну продукцію дають великі заводи повного металургійного циклу, розміщені в містах Аньшань, Беньсі, Баотоу, Пекін, Ухань та ін.

Основа кольорової металургії — виплавляння алюмінію, міді, свинцю та цинку. При цьому центри видобування руди та одержання з неї концентратів знаходяться в глибинних слабо-індустріалізованих районах (Південно-Західному, Центрально-Південному), а завершальні стадії кольорової металургії прив'язані до економічно наймогутніших районів (Східний та Північно-Східний Китай).

Машинобудування КНР випускає широкий асортимент продукції. В останні роки досягнуто значних успіхів у виготовленні побутової електроапаратури, приладів, ЕОМ, новітніх засобів зв'язку і т. ін. Основні центри машинобудування — Шанхай, Шеньян, Тяньцзінь, Харбін, Пекін, Лоян, Чанчунь та ін.

У хімічній промисловості вирізняються три найважливіші групи виробництв: мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Найважливіші центри хімічної промисловості — Люйда, Нанкін, Гірін, Тайюань, Шанхай, Пекін, Ланьчжоу. У КНР сформувалась також потужна нафтопереробка.

Із галузей легкої промисловості найбільше розвинута текстильна. Провідну роль у випуску бавовняних тканин відіграють Шанхай, Тяньцзінь, Циндао, Гуанчжоу та інші центри, розмішені переважно у східній приморській полосі, а також чимало центрів Північного й Північ но-Східного Китаю, особливо Пекін, Сіань і Харбін.

Значна питома вага харчової промисловості, представленої насамперед на сході країни виробництвом цукру з цукрової тростини, чаю, підприємствами олійної, борошномельної, хлібопекарської, рибопереробної й тютюнової промисловості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ“ на сторінці 21. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ
  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи