Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Згідно конституції вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників (ВЗНП). ВЗНП вибирає голову КНР і його заступника. Голова КНР представляє державу у внутрішніх і зовнішніх справах. За пропозицією голови КНР ВЗНП затверджує кандидатуру прем'єра Державної ради (уряд). У перервах між сесіями ВЗНП його постійно діючим органом є Постійний комітет. Законодавчу владу здійснює ВЗНП, який складається із депутатів, вибраних від провінцій, автономних районів, міст центрального підпорядкування і збройних сил. Виконавча влада належить Державній раді, яка відповідальна перед ВЗНП і його Постійним комітетом і їм підзвітна.

Політичні партії: Комуністична партія Китаю, Революційний комітет Гоміндану, Демократична ліга Китаю, Асоціація демократичного національного будівництва Китаю та ін.

Природні умови та ресурси. Рельєф Китаю надзвичайно складний і різноманітний. Більша Його частина — це гори, нагір'я і плоскогір'я. Тибетське нагір'я можна визначити як найвищу частину Китаю. Середня його висота — понад 4000 м над рівнем моря. На заході й півночі країни простягається пояс центральноазійських рівнин і плоскогір'їв. Тут переважають висоти до 1200 метрів. На північному сході ті сході розпросторилися низовинні рівнини.

Клімат Китаю теж доволі різноманітний. Східна його частина знаходиться під впливом зимових і літніх мусонів. Це при водить до значних сезонних контрастів температури і зволоження. З віддаленням від узбережжя Тихого океану континентальність клімату помітно зростає, кількість опадів різко зменшується (до 250 мм); влітку — велика спека, взимку – сильні морози. У високогірних районах клімат суворий, тому тут поширилося зледеніння. Але через сухість повітря площа льодовиків порівняно незначна.

Річкова мережа найбільш розгалужена на сході Китаю. Тут течуть великі річки — Янцзи, Хуанхе, Сунгарі, Сіцзян. У період літніх мусонних дощів вони бурхливо, а часто-густо й катастрофічно, розливаються. Тому на низовинних ділянках русла багатьох рік обваловані. Найбільші озера знаходяться в Тибеті та в долині річки Янцзи. Річки та озера Східного Китаю використовуються для судноплавства, вилову риби та іригації. На північному заході річок мало. Більшість із них маловодні.

Ґрунтовий покрив Китаю надзвичайно різноманітний. У пониззях Янцзи Й Хуанхе домінують алювіальні ґрунти, на північному сході — бурі лісові. У західній частині країни переважають сіро-бурі пустельні ґрунти, в Тибеті — гірсько-лучні та високогірно-пустельні. На півдні Китаю основним типом ґрунтів с жовтоземи Й червоноземи вологих лісів.

На північному сході Китаю в районі Сунгарі в минулому панувала хвойна тайга з даурськоі модрини та корейського кедра. На південь, аж до річки Янцзи, росли мішані та листяні ліси з дуба, клена, липи, корейського кедра, маньчжурського горіха тощо. На південь від долини Янцзи ростуть субтропічні вічнозелені ліси. Рослинність західної посушливої частини країни вельми бідна. Тут панує рослинність сухих степів і пустель. Західна частина Тибетського нагір'я теж пустельна; у східній рослинності значно більше.

Тваринний світ країни багатий і різноманітний. На північному сході трапляються амурський тигр, ізюбр, кабарга, рись, соболь тощо. У східній частині живуть мавпи, мангусти, димчастий леопард. На півдні — лемури, лорі, мавпи, тигри, носороги, тапіри. У пустелях західних і внутрішніх районів можна побачити кулана, джейрана, двогорбого верблюда, коня Пржевальського тощо. Лише в Китаї водиться знаменитий бамбуковий ведмідь (велика панда). Він мешкає в гірських лісах Східного Тибету, Сичуані, Юньшані.

Китай володіє великим земельним фондом, потужними гідроресурсами, значними запасами корисних копалин. КНР — одна з найбільш забезпечених мінеральною сировиною країн, займає одне з перших місць у світі за запасами кам'яного вугілля, залізної і марганцевої руд, бокситів і цинку, олова, сурьми, вольфраму (3/5 світових) і молібдену, ртуті, рідкоземельних металів, титанових руд, кухонної та інших солей. Великі також запаси урану, бериллія і золота. За загальними запасами кам'яного вугілля (1,5 трлн т) Китай поступається лише США. Головні вугільні басейни: Шаньсійський, Шеньсійський, Кайлуанський, Фушуньський та ін. За розвіданими запасами нафти (3 млрд т) і газу (200 млрд м3) Китай значно поступається провідним нафтовим країнам. Основні родовища нафти розміщені в Північному Китаї (узбережжя Бохайської затоки), Північно-Східному Китаї (Даціинське), газу — в Сичуанській котловині. Відкриті запаси нафтогазового палива на шельфі. Запаси залізних руд — 5 млрд т (третє місце в світі). Найбільші їх запаси розміщені в Південно-Східному Китаї, Внутрішній Монголії, Східному Китаї.

Населення. Китай — найбільша за кількістю населення країна у світі (1304 млн.осіб, що приблизно складає 21,5 % населення Землі). З одного боку, таке велике населення зумовлює величезні трудові ресурси (майже 500 мли осіб), з іншого — стає на заваді підвищенню доходів населення, загострює житлову і продовольчу проблеми, знижує можливості працевлаштування і т. д. От чому ще з середини 50-х років у Китаї було взято курс на нову політику народжуваності, основними параметрами якої є: заохочення пізніх шлюбів, обмеження народжуваності до однієї дитини в сім ї; одним із головних завдань є народження здорових нащадків.

Китай має порівняно велику густоту населення: 118 осіб на 1 км2, проте розміщене воно нерівномірно. У приморських районах Східного Китаю густота сягає 360осіб на І км2, а в гірських районах — менше 10 осіб на 1 км2. У містах проживає близько 32 % населення. Найбільші міста, крім Пекіна, — Шанхай (14 млн.жителів), Тяньцзінь (9,5 млн), Шеньян (5,1 млн). Міст-мільйонерів — більше 40. Більш як 9/10 усіх міських поселень знаходиться в східній частині країни.

КНР — країна багатонаціональна: 93 % — китайці (хань), решта — представники 55 інших національностей і народностей (чжуани, уйгури, монголи, тибетці, хуей, корейці та ін.). Більша частина національних меншин живе у внутрішніх (головним чином в автономних) районах.

Господарство. Китай — індустріально-аграрна держава. За роки економічних реформ господарство країни набуло динамічного характеру. Китай вийшов на 1-ше місце у світі з виробництва зерна, бавовни, м'яса, рису, бавовняних тканин, вугілля, цементу. У1997 р. ВНП становив 1055 млрд. дол. США. На промисловість випадає 42,3 % ВВП, на сільське господарство — 24,2 %. При цьому в сільському, лісовому та водному господарствах працюють 60,2 % від загальної чисельності зайнятого населення, а в промисловості — 17,1 %. У цілому КНР з її мільярдним населенням і великими природними ресурсами має колосальний потенціал росту.

Промисловість. У структурі промислового виробництва чільне місце належить галузям важкої індустрії. Характерною особливістю енергетики країни є висока частка вугілля в паливно-енергетичному балансі (3/4). Вугілля видобувається в Північному та Східному Китаї. Зростає видобування нафти й газу. У цілому КН Р за виробництвом енергоносіїв вийшла на 3-тє місце у світі (після США і Росії). Проте вона використовує лише 1/12 частину вироблюваної у світі енергії, хоча в ній живе 1/5 населення планети.

Чорна металургія представлена більш як 1 тис. металургійних підприємств, включно з малими та дрібними. Основну продукцію дають великі заводи повного металургійного циклу, розміщені в містах Аньшань, Беньсі, Баотоу, Пекін, Ухань та ін.

Основа кольорової металургії — виплавляння алюмінію, міді, свинцю та цинку. При цьому центри видобування руди та одержання з неї концентратів знаходяться в глибинних слабо-індустріалізованих районах (Південно-Західному, Центрально-Південному), а завершальні стадії кольорової металургії прив'язані до економічно наймогутніших районів (Східний та Північно-Східний Китай).

Машинобудування КНР випускає широкий асортимент продукції. В останні роки досягнуто значних успіхів у виготовленні побутової електроапаратури, приладів, ЕОМ, новітніх засобів зв'язку і т. ін. Основні центри машинобудування — Шанхай, Шеньян, Тяньцзінь, Харбін, Пекін, Лоян, Чанчунь та ін.

У хімічній промисловості вирізняються три найважливіші групи виробництв: мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Найважливіші центри хімічної промисловості — Люйда, Нанкін, Гірін, Тайюань, Шанхай, Пекін, Ланьчжоу. У КНР сформувалась також потужна нафтопереробка.

Із галузей легкої промисловості найбільше розвинута текстильна. Провідну роль у випуску бавовняних тканин відіграють Шанхай, Тяньцзінь, Циндао, Гуанчжоу та інші центри, розмішені переважно у східній приморській полосі, а також чимало центрів Північного й Північ но-Східного Китаю, особливо Пекін, Сіань і Харбін.

Значна питома вага харчової промисловості, представленої насамперед на сході країни виробництвом цукру з цукрової тростини, чаю, підприємствами олійної, борошномельної, хлібопекарської, рибопереробної й тютюнової промисловості.