Розділ «ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ»

Лісозаготівельна промисловість проводить лісосічні роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Продукцією лісозаготівельної промисловості є ділова деревина (використовують у лісопилянні, фанерному, тарному і целюлозному виробництві, у будівництві, гірничодобувній промисловості) та дрова (використовують як паливо й сировину в лісохімічній промисловості). Ця галузь розвивається там, де наявні лісові ресурси.

Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й виготовляє широкий асортимент матеріалів і готових продуктів (пиломатеріали, деревні плити для потреб будівництва, заготівки й деталі для вагоно-, авто-, суднобудування, дерев'яна тара, меблі та ін.). Вона включає механічну (лісопильне, тарне, меблеве виробництво) та хіміко-механічну (фанерне, деревноплиткове виробництва) обробку деревини. Лісопильна промисловість розміщується в районах лісозаготівель, у місцях перетину або підходу залізниць до лісосплавних шляхів, у дельтах сплавних рік, на лісовозних залізницях.

На розміщення підприємств механічної обробки деревини впливає не лише кількість, а і якість (порідний склад) сировини. Так, для виготовлення фанери використовується переважно береза. Значна питома вага сировини потребує орієнтації цього виробництва на райони з переважанням мішаних лісів із значними запасами березової деревини. Рівночасно виробництво сірників територіально пов'язане з поширенням осики.

Меблева промисловість виготовляє меблі для житлових, культурно-побутових, адміністративних та інших приміщень. Вона тяжіє до районів зосередження сировини і трудових ресурсів та споживання продукції.

Лісохімічна промисловість виробляє деревне вугілля, оцтові порошок і кислоту, метиловий спирт, формалін, розчинники, флотаційні масла. Вона використовує дрова листяних порід, соснову живицю, дубову кору. Продукція лісохімічної промисловості використовується в хімічній, металургійній та харчовій промисловості, в сільському господарстві. Технологічні процеси галузі пов'язані з хімічною переробкою деревини та відходів лісового господарства, лісозаготівель, деревообробки.

У целюлозно-паперовій промисловості хімічна технологія поєднується з механічною. Вона на основі деревини хвойних порід і відходів її обробки, соломи, костриці конопель та льону, стебел бавовнику, очерету, рогози, макулатури й ганчір'я виробляє різні види паперу, картону та виробів з них, штучне волокно, целюлозу. її продукцію застосовують майже в усіх галузях господарства і в побуті. Целюлозно-паперове виробництво характеризується високою водо- й матеріаломісткістю, тому тяжіє до сировинних баз, поблизу яких орієнтоване на ріки як шляхи транспортування і джерела водопостачання.

57. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

Будівельний комплекс — комплекс галузей, що охоплюють промисловість будівельних матеріалів, будівництво, виробництво засобів виробництва для цих галузей та пов'язані з ними обслуговуючі підприємства. Промисловість будівельних матеріалів виготовляє матеріали, вироби, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція — стінові (цегла, бетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, толь, рубероїд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельна кераміка. До неї належать цементна, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних та бетонних конструкцій і виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки і т. ін. За економічним призначенням продукція промисловості будівельних матеріалів належить до виробництва засобів виробництва і є основою будівництва, забезпечує зростання обсягів капітального будівництва.

Будівництво створює нові й реконструює діючі основні фонди (будівлі та споруди, призначені для всіх видів виробничої діяльності людей). Залежно від призначення об'єктів будівництво буває промислове, енергетичне, транспортне, сільськогосподарське, житлове, культурно-побутове.

Важливою ланкою будівельного комплексу є виробництво кранів, ліфтів, устаткування для промисловості будівельних матеріалів тощо.

Розміщення будівельного комплексу повторює, з одного боку, розміщення освоєних джерел природної сировини, а також районів нагромадження промислових відходів, придатних для утилізації, з іншого — розміщення капітального будівництва.

Залежно від конкретних потреб будівництва і стадій технологічного процесу промисловість будівельних матеріалів поділяється на: 1) видобуток і первинну обробку мінерально-будівельної сировини (пісок, гравій, щебінь); 2) виробництво в'яжучих матеріалів (цемент, вапняк, гіпс); 3) виробництво різних стінових матеріалів, виробів і конструкцій, особливо бетонних і залізобетонних, для будівництва будинків і споруд. Сучасне будівництво використовує чимало будівельних матеріалів, що їх виробляє хімічна промисловість, — пластмаси, смоли, лінолеум, полістиролові плити та ін. Для виробництва їх використовують шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, шлакоблоки, шлаковату. У будівництві застосовують деталі злитого каменю, мінеральну вату, яку одержують із розплавленого базальту.

На розміщення промисловості будівельних матеріалів значний вплив мають сировинні бази. Це пов'язано зі значною та низькою транспортабельністю мінерально-будівельної сировини. Водночас розміщення промисловості будівельних матеріалів залежить від споживчого фактора. Поширення сировинних ресурсів, дешевість і вантажомісткість сировини й готової продукції, значне їх поширення зумовили головну економіко-географічну особливість промисловості будівельних матеріалів — одночасне тяжіння виробництва до сировини і споживача.

Значення сировинного і споживчого факторів неоднакове для різних галузей, стадій і типів підприємств. За цим критерієм вирізняють:

1) галузі переважно сировинної орієнтації (виробництво цементу, цегли, азбестоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу);

2) галузі переважно споживчої орієнтації (виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'яких покрівельних матеріалів, санітарно-технічних виробів).

За цими джерелами сировини і районів споживання готової продукції підприємства промисловості будівельних матеріалів поділяються на три типи. Одні видобувають, а також попередньо обробляють сировину і територіально прив'язані до природних ресурсів. Інші виготовляють матеріали (цемент, вапняк, гіпс), що зазнають подальшої переробки. Ці підприємства мають повний цикл виробництва — від сировини до готової продукції та зазвичай пов'язані з сировинними базами. Деякі підприємства випускають готові вироби з матеріалів, підданих первинній обробці. Вони, своєю чергою, поділяються на підприємства з повним циклом, які в основному тяжіють до сировини (скло, цегла), і на підприємства, що працюють на привізних напівфабрикатах і розміщуються в місцях споживання (бетон, залізобетонні вироби й конструкції).

Основною галуззю промисловості будівельних матеріалів є цементна. Вона орієнтується переважно на сировину. Оптимальні умови для розвитку цементної промисловості мають райони, де є не тільки вапняки й глини (або мертелі), а й мінеральне паливо. Сировинною базою для цементної промисловості можуть бути також шлаки, сланцева зола та інші відходи. їх утилізація зумовлює появу територіальних поєднань цементної промисловості з чорною та кольоровою металургією.

Промисловість збірного залізобетону пов'язана з районами споживання готової продукції. Більша частина залізобетонних виробів і конструкцій використовується безпосередньо в центрах виробництва.

58. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС