Основним джерелом фінансового забезпечення цієї групи видатків є доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (так званий кошик 2). Тому рівень благоустрою, комунальних послуг і власних соціальних програм на конкретній території залежить від нарощування таких доходів.
Отже, з місцевих бюджетів здійснюються видатки, що мають місцевий характер, і джерелами фінансування яких є закріплені доходи, які враховуються та не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
Разом з тим з місцевих бюджетів проводяться видатки, що є функціями держави, але для більш ефективного їх виконання передані органам місцевого самоврядування. Це, зокрема, видатки на виконання державних програм соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо.
Відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу видатки місцевих бюджетів на виконання державних програм соціального захисту фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Бюджетний кодекс забезпечує також механізм урегулювання стосунків бюджетів місцевого самоврядування різних рівнів. Так, органи місцевого самоврядування міст районного значення, сіл та селищ можуть укладати між собою угоди про надання послуг, пов'язаних із виконанням власних видаткових повноважень, з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Об'єднання бюджетних коштів для фінансування спільних програм дає змогу більш ефективно реалізувати суспільно необхідні заходи.
Висновки до розділу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи розмежування видатків між бюджетами“ на сторінці 6. Приємного читання.
