Водночас слід зазначити, що можливості казначейської системи обслуговування бюджетів використовуються не сповна. Про це свідчить той факт, що на рахунках розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкритих в органах казначейства, залишаються значні суми невикористаних бюджетних коштів. Великою мірою осіданню залишків коштів на рахунках розпорядників коштів сприяє незбігання в часі між моментом виділення асигнувань головними розпорядниками бюджетних коштів розпорядникам коштів нижчого рівня та взяття останніми зобов'язань перед суб'єктами господарювання, які виконали для них роботи чи надали послуги. Це можна пояснити тим, що на даний час асигнування з місцевих бюджетів перераховуються в межах кошторисних призначень без урахування в повному обсязі зареєстрованих та непогашених фінансових зобов'язань розпорядниками коштів нижчих рівнів.
Крім цього, є низка інших чинників, що зумовлюють нагромадження залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників і одержувачів коштів, а саме:
• несвоєчасне проведення видатків розпорядниками бюджетних коштів через відсутність належно оформлених підтвердних документів (угод на отримання товарів, надання послуг, виконання робіт; накладних; актів виконаних робіт тощо);
• несвоєчасне і не в повному обсязі подання головними розпорядниками до органів казначейства розподілів бюджетних асигнувань, реєстрів змін до мережі бюджетних установ, внесення змін до зведених показників кошторисних призначень;
• недотримання головними розпорядниками коштів та їх підвідомчими установами і організаціями вимог нормативних документів щодо реєстрації зобов'язань у казначейському обліку та оплати рахунків;
• нагромадження значних сум коштів спеціального фонду на спеціальних реєстраційних рахунках в частині власних надходжень для здійснення платежів упродовж наступних періодів.
Бувають випадки, що головними розпорядниками коштів не спрямовуються підвідомчим установам асигнування і не проводяться касові видатки з причин відсутності затверджених паспортів бюджетних програм і договорів щодо виконання робіт (надання послуг), не проведення тендерних процедур. Ситуація ускладнюється ще й тим, що органи казначейства не мають дієвих важелів впливу на цей процес. Казначейство може оперувати залишками коштів на рахунках, відкритих головним розпорядникам бюджетних коштів на центральному рівні, за умови відкриття ними асигнувань нижчестоящим розпорядникам під узяті зобов'язання. Тривала затримка у здійсненні платежів негативно впливає на якість виконання бюджетних програм.
Вилучення з грошового обігу значних сум бюджетних коштів через їхнє "осідання" на рахунках розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкритих в органах казначейства, за умови їх дефіцитності та нерівномірності надходження, негативно позначається на виділенні асигнувань для здійснення видатків на соціально-економічні потреби суспільства. Не сприяє оперативності у проходженні платежів і чинна схема виділення асигнувань, за якої процес оплати витрат розпорядників бюджетних коштів затримується на кілька днів. Такий стан справ не відповідає потребам держави щодо оперативного управління бюджетними ресурсами з дотриманням принципу виділення бюджетних асигнувань під взяті та зареєстровані в органах казначейства зобов'язання.
Тому органи казначейства, крім основних функцій, пов'язаних із касовим виконання бюджетів, починають відігравати дедалі активнішу роль у системі державних фінансів. Відповідно до Бюджетного кодексу Казначейство України є одним із учасників бюджетного процесу і наділене широкими бюджетними повноваженнями. Основне призначення казначейства як фінансового інституту - забезпечення касового виконання бюджетів й оперативне управління бюджетними коштами шляхом надання органам влади достовірної інформації. Це завдання охоплює широкий спектр функцій органів казначейства, виконання яких адекватне їх ролі в бюджетно-податковій політиці держави.
Водночас участь казначейства в управлінні фінансовими ресурсами держави ускладнюється необхідністю вирішувати широкий спектр складних і багатопланових проблем, пов'язаних із формуванням адекватного сучасним вимогам бюджетного законодавства, необхідністю вдосконалення бюджетного процесу й міжбюджетних відносин, нестабільністю фінансової системи, недостатнім теоретичним опрацюванням казначейських технологій тощо.
Казначейством України на основі аналізу показників виконання державного і місцевих бюджетів попередніх років за доходами та видатками, планових бюджетних показників поточного періоду, а також аналізу руху грошових коштів на рахунках інших клієнтів щомісячно готується поденний прогноз динаміки ЄКР у розрізі основних видів надходжень та витрат. Для забезпечення рівномірного та безперебійного фінансування бюджетної сфери прогноз щоденно оновлюється залежно від стану виконання дохідної частини бюджетів та динаміки ресурсів на єдиному казначейському рахунку. Управління фінансових ресурсів Державної казначейської служби у щоденному режимі проводить моніторинг коштів державного та місцевих бюджетів в розрізі головних управлінь, за результатами якого готує розрахунок на здійснення видатків.
Для проведення моніторингу фінансового стану головних управлінь казначейства та внесення пропозицій щодо сум і джерел підкріплення єдиного казначейського рахунку головні управління казначейства щоденно надають електронною поштою Управлінню фінансових ресурсів Казначейства України касові плани за встановленими ним формами. Касовий план містить прогнозні дані доходів та витрат державного та місцевих бюджетів на 25 робочих днів наперед і прогнозні й фактичні дані (для порівняння якості прогнозу) за робочий день, що минув. Прогнозні дані уточнюються щоденно з поправкою на фактично проведені видатки та прийняті зобов'язання.
Визначення платіжної спроможності служить оперативним (щоденним) прогнозом щодо здатності головного управління забезпечити своєчасність розрахунків за дорученнями клієнтів. Наявність на центральному рівні інформації про надходження доходів до бюджету, здійснені видатки і наявні зобов'язання дає змогу оперативно приймати рішення щодо розміщення тимчасово вільних залишків коштів або здійснення запозичень.
Можливість забезпечити оперативне управління ліквідністю ЄКР, визначати обсяги тимчасово вільних залишків (або нестачу) коштів ЄКР, здійснювати прогноз руху грошових потоків і стану тимчасово вільних залишків коштів ЄКР та на підставі отриманої інформації проводити ефективне управління ресурсами дає складання та виконання платіжного календаря казначейства.
На основі моніторингу й аналізу інформації про проведені операції з бюджетними коштами, оцінки показників виконання бюджету Казначейство здійснює планування і підготовку оперативних прогнозів про надходження коштів та здійснення видатків. У співпраці з Національним банком управляє бюджетними потоками держави, забезпечує сприятливі умови для їхнього використання як важливого чинника розвитку держави. Маючи достатню інформаційну базу зі всього спектру показників виконання бюджету, органи казначейства беруть участь у плануванні доходів і видатків бюджету, прогнозуванні й оцінці ефективності державних цільових програм. Участь органів казначейства у формуванні прогнозних та планових показників бюджету, поряд з іншими органами виконавчої влади, дозволяє забезпечити комплексний підхід до управління державними фінансами. Завдяки інформації, яку Державна казначейська служба надає відповідним органам державної влади й управління, вони мають змогу адекватно оцінювати, прогнозувати й оперативно коригувати управлінські рішення у бюджетній сфері (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Схема формування інформації про операції з бюджетними коштами
Єдиний казначейський рахунок та його значення для виконання бюджетів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ ЯК ОРГАН ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ДЕРЖАВИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
