Фінансова допомога для капітальних вкладень надається у вигляді загальної дотації на капітальне будівництво та цільових субвенцій на капітальне будівництво. Відповідно, фінансова допомога держави місцевим органам влади може мати узагальнений або спеціальний характер.
Спеціальна допомога призначена для конкретних видатків. Прикладом такої допомоги є спеціальні інвестиційні субсидії держави, призначені для особливих операцій. Вони, як правило, виплачуються галузевими міністерствами (сільського господарства, юстиції, освіти тощо).
Узагальнена допомога не призначена для конкретних цілей і використовується на розсуд отримувача. Така допомога розцінюється як загальна дотація (на функціонування, закупівлю обладнання, децентралізацію тощо).
Останніми роками спостерігається зростання частки загальних дотацій у структурі фінансової допомоги держави. Така тенденція сприяє посиленню самостійності децентралізованих колективів. Адже отриманими від держави коштами вони можуть вільно розпоряджатися на свій розсуд.
Значну частину своїх капіталовкладень місцеві органи самоуправління фінансують за рахунок позик. Згідно з законом "Про права і свободи комун, департаментів, регіонів" місцеві органи звертаються за позиками до банківського сектора, який пропонує їм широкий спектр фінансових продуктів. Запозичені кошти служать виключно для фінансування капітальних витрат і не можуть використовуватися для покриття дефіциту бюджету, поточних витрат або недостатності власних коштів для погашення боргу.
Планування як основної частини боргу, так і відсотків по ньому, є обов'язковим видом видатків місцевого органу самоуправління. З моменту прийняття законів про децентралізацію держава більше не гарантує позики місцевих органів самоуправління, а державне майно не підлягає відчуженню і не може надаватися під заставу. Тому при плануванні запозичень місцевий орган повинен детально проаналізувати вид відсоткової ставки (плаваюча чи фіксована), порядок погашення боргу (постійним основним капіталом, щорічними постійними виплатами, погашенням у кінці терміну), термін погашення, валюту.
При цьому слід пам'ятати, що в результаті коливань відсоткової ставки на фінансових ринках сприятливі умови запозичень при укладанні договорів з часом можуть стати для місцевого органу непосильним тягарем. Для зменшення ризиків, пов'язаних зі зміною відсоткової ставки, рекомендується брати одну третю позики за фіксованою ставкою, одну третю - за плаваючою, решту - за фіксованою або плаваючою ставками залежно від змін відсоткової ставки і прогнозів керівників місцевих органів самоуправління.
Термін запозичення залежить від виду фінансованого об'єкта і ставки по договору. Так, при проведенні цільових операцій термін позики не повинен перевищувати терміну життєвого циклу придбаного обладнання. При невисокій ставці доцільно максимально продовжити термін погашення боргу. При дуже високій ставці потрібно скорочувати терміни погашення, навіть якщо при цьому збільшаться щорічні виплати.
Для раціоналізації заборгованості держава цілеспрямовано проводить політику управління боргом. При цьому ставиться за мету: скоротити розмір видатків з обслуговування фінансових операцій, спростити способи обслуговування боргу, зменшити ризики, пов'язані з відсотковою ставкою.
Для управління боргом використовують кілька методів:
• довгострокове погашення як спосіб використання непродуктивного капіталу, який місцеві органи самоуправління не мають можливості розмістити іншим чином з метою отримання процентів;
• метод ущільнення і згладжування полягає у скороченні можливих ліній і у зміні порядку погашення боргу для того, щоб рівномірно розподілити навантаження щодо погашення по роках або упродовж року;
• засоби покриття дають можливість у повному обсязі або частково застрахуватися від можливих збитків через коливання відсоткових ставок. Так, для страхування від зниження ставок укладається договір з фіксованою ставкою. Застрахуватися від підвищення відсоткових ставок можна через укладання договорів з плаваючою ставкою;
• складні банківські продукти - нові продукти фінансування, які відрізняються від класичних запозичень більшою гнучкістю. Це, зокрема, банківські продукти, які синтезують класичну позику і лінію грошових коштів, а також позики із залученням прогресивних капіталів.
Грошові відносини між державою і місцевими органами влади базуються на принципі єдності каси державного казначейства. Відповідно до цього принципу місцеві органи влади та державні установи зобов'язані депонувати вільні залишки коштів, а також кошти, що підлягають використанню у майбутньому, на рахунках, відкритих в органах казначейства.
Таким чином, вони вступають у кореспондентські відносини з органом казначейства. Казначеї здійснюють операції з депонованими коштами за розпорядженням і на користь кореспондентів. Про фінансовий стан колективів орган казначейства зобов'язаний періодично інформувати місцевих розпорядників кредитів.
Рахунок кореспондента в казначействі не може бути дебетовим. У разі недостатності коштів, видатки не оплачуються.
Як винагороду за депонування грошових коштів місцевих органів влади, держава надає їм безкоштовний кредит в сумі однієї дванадцятої від встановленої суми доходів від прямих місцевих податків. Незважаючи на те, що основна сума податків стягується в осінній період, держава перераховує ці суми місцевим органам кожен місяць. У такий спосіб держава забезпечує безкоштовне касове обслуговування бухгалтером казначейства кореспондентів без вимоги підтверджуючих документів. А місцевий бюджет регулярно поповнює свою дохідну частину.
Авансування місцевих прямих податків відображається на спеціальному рахунку казначейства, сума кредитів на якому щорічно затверджується парламентом.
Слід зазначити, що принцип єдності каси і обов'язкового депонування вільних коштів в казначействі не перешкоджає місцевим органам влади раціонально управляти вільним оборотним капіталом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політика фінансової децентралізації“ на сторінці 2. Приємного читання.
