Віддалена взаємодія між локальними мережами різних рівнів казначейської системи проводиться телекомунікаційними пристроями з використанням комунікаційного протоколу TCP/IP. Даний протокол є стеком протоколів, які використовуються в Інтернеті. До складу стеку TCP/IP входить багато протоколів, але тільки деякі з них використовуються комп'ютерами в складі мережі.
Протокол IP (Internet протокол) є первинним транспортним протоколом для всього набору ICP/IP. По суті, протокол IP являє собою "конверт", в середині якого переносяться практично всі повідомлення, які створюються іншими протоколами стеку TCP/IP. Серед функцій, що реалізуються цим протоколом, можна виділити декілька основних:
• адресація - ідентифікація системи, яка буде кінцевим отримувачем пакета інформації;
• упаковка - перетворення інформації на дейтаграми для передачі за призначенням;
• фрагментація - розподіл дейтаграм на фрагменти, розмір яких досить малий для успішної передачі мережею;
• маршрутизація - визначення напрямку руху пакета інформації через інтермережу до місця призначення.
Протокол TCP (протокол управління передачею даних) є надійним протоколом зі встановленням з'єднання та відповідає за більшість руху інформації користувачів всередині мережі. Даний протокол також включає отримання пакетів інформації, відслідковування помилок та їх виправлення, а також управління потоком інформації, що передається. TCP призначений для передачі відносно великих обсягів інформації, яка не може бути відправлена даним пакетом даних. Отже, протокол IP забезпечує транспортування інформації по мережі, a TCP управляє потоком інформації, що транспортується від одного користувача до іншого.
Така організація дієвої корпоративної мережі з чітко організованими інформаційними зв'язками між структурними підрозділами казначейства суттєво підвищує рівень управління виконанням бюджетів та цільових фондів, дозволяє сформувати цілісну та повну картину діяльності органу казначейства.
Разом з тим, протягом останнього десятиліття із зростанням потреби в засобах структурування, накопичення, збереження, пошуку і передачі інформації дедалі ширший розвиток отримують глобальні обчислювальні й інформаційні системи.
Глобальні мережі - це телекомунікаційні структури, що об'єднують локальні інформаційні мережі, які мають загальний протокол зв'язку, методи підключення і протоколи обміну даними.
Підключення локальних мереж до глобальних надає нові можливості у спільному використанні інформаційних ресурсів. Сучасні глобальні мережі надають своїм користувачам широкий спектр послуг у сфері інформаційних технологій з високим рівнем сервісу.
Найбільшими глобальними інформаційними мережами є: INTERNET, BITNET, DECNET, кожна з яких організовується для певних цілей і в подальшому розширюється через підключення локальних мереж, що користуються її послугами і ресурсами.
На відміну від локальних, глобальні мережі характеризуються складною, нерегулярною топологією. Основу передавального середовища глобальних мереж складають вузли комутації, які пов'язані між собою каналами передачі даних. Вузли комутації - це процесори, що виконують проміжну обробку пакетів та їх подальшу маршрутизацію.
У глобальних мережах використовується кілька виділених серверів. Управляє роботою в мережі спеціальний комп'ютер - мережевий сервер. У великих мережах може бути декілька файл-серверів, які використовуються для зберігання великих обсягів інформації та організації доступу до робочих станцій.
Нині для обміну інформацією між Казначейством України та його головними управліннями використовують глобальну телекомунікаційну мережу Укртелеком-віртуальну приватну мережу за технологією MPLS. Послуги побудови віртуальної приватної мережі (ВПМ) за технологією MPLS забезпечують транспортування в пакетному вигляді інформації між офісами споживача, що знаходяться під одним адміністративним підпорядкуванням, через мережу MPLS ВАТ "Укртелеком".
Основними перевагами організації віртуальної приватної мережі за допомогою MPLS технологій є:
• гнучкість при зміні смуги пропускання - до ВПМ можна підключитися на швидкостях від 56 Кбіт/c до 100 Мбіт/е;
• керованість послуги - споживач може самостійно змінювати швидкість підключення (для DSL-з'єднань), в on-line режимі отримувати статистику використання послуги;
• широкий вибір технологій доступу - до ВПМ можна підключитися з використанням комутованих та постійних з'єднань;
• зв'язок "кожний - з кожним" - обмін інформацією може здійснюватися безпосередньо між будь-якими підключеними до ВПМ офісами;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Телекомунікаційна система казначейства“ на сторінці 4. Приємного читання.
