Всі рахунки, які відкриваються в автоматизованій системі "Є-Казна", можна поділити на грошові та негроїдові. Грошові рахунки передбачені для обліку власне грошових потоків (рахунки третього класу). Негроїдові рахунки передбачені для: ведення позабалансового обліку - рахунки дев'ятого класу; бюджетного обліку, тобто обліку доходів і видатків - рахунки шостого та сьомого класів відповідно; управлінського обліку - для обліку коштів, одержаних і переданих з центрального рівня, базових областей та з одного бюджету до іншого - рахунки 8 класу.
Усі негроїдові рахунки (6-го, 7-го, 8-го та 9-го класів) система відкриває автоматично в момент виконання першого проведення. Рахунки 3-го класу відкриваються вручну.
Відповідальний працівник казначейства на основі заявок на відкриття рахунків здійснює операції щодо відкриття рахунків окремою функцією програмного комплексу "Є-Казна" на основі даних мережі з послідуючим вибором відомства, ступеня розпорядника коштів та кода отримувача. Для цього необхідно послідовно, зверху до низу, вибирати зі списку параметри рахунка, що відкривається. Для вибору пропонуються тільки ті параметри, які допустимі для даної комбінації параметрів, вибраних раніше. Для власних надходжень державного бюджету необхідно також вибрати код території для обліку доходів та список КЕКД.
Разом з відкриттям рахунка на основі даних єдиного реєстру розпорядників і одержувачів коштів автоматично реєструється розпорядник, як клієнт органу казначейства.
Як бачимо, система для відкриття бюджетного рахунка пропонує вибрати: бюджет, тип коштів, функцію, регіон. За цими відомостями система перевіряє наявність такої установи в мережі, а також забезпечує правильність відображення інформації про рух коштів та негрошового інформаційного потоку на рахунках даної установи у звітності органу казначейства.
Такий порядок відкриття бюджетних рахунків є позитивним моментом автоматизованої системи "Є-Казна", оскільки вона є системою трансакцій і при відображенні змін на грошових рахунках обов'язковим є відображення змін на негрошових рахунках. А це, у свою чергу, забезпечує ефективність ведення бухгалтерського обліку касового виконання видаткової частини бюджетів.
Схема відкриття небюджетних рахунків державного та місцевих бюджетів є аналогічною схемі відкриття бюджетних рахунків. Відмінність полягає в тому, що при відкритті небюджетних рахунків не передбачено відкриття негрошових рахунків згідно з законодавством.
Для кодування рахунків використовуються аналітичні параметри, перелік яких може змінюватись та доповнюватись залежно від запиту системи із зазначенням коду податкової інспекції, в якій зареєстрована установа. Таке кодування необхідне для того, щоб уникнути розбіжностей про відкриті бюджетній установі рахунки між даними органу казначейства та податкового органу. Тому кожна установа, якій відкрито рахунок у головному управлінні казначейства, має у триденний термін зареєструвати його у податковому органі. Такий контроль проводиться з метою дотримання вимог співставлення інформації Казначейства та загальнодержавної інформації.
Рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів мають чотирнадцять знаків і відкриваються за схемою, визначеною Інструкцією. Схема відкриття рахунків розпорядникам коштів за коштами загального фонду державного та місцевих бюджетів наведена на рисунку 17.7.
Відкриття рахунків в АС "Є-Казна" відбуваються в режимі реального часу (online). Доступ до відкриття рахунків в системі мають, як правило, користувачі з правами доступу до АРМ "Бухгалтера" WEB в АБС "БАРС-Millennium" WEB.
Наступним елементом підсистеми опрацювання даних є введення планових показників кошторисних та бюджетних призначень, бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань.
Для введення планових показників використовується АРМ "Зведений" з використанням функцій "Розпис планів асигнувань" та "Планові показники". Для завантаження транспортних файлів у картотеки АС "Є-Казна" функцією "Розпис планів асигнувань" використовується єдина програмна форма, що автоматично визначає алгоритм обробки даного файла на основі імені файла та контексту, з якого виконується імпорт даних. При імпорті транспортних файлів, відбувається просте перенесення даних з транспортних файлів у базу даних. При цьому, виконуються тільки формальні перевірки структури файла та правильність заповнення реквізитів. Критичні реквізити також перевіряються на приналежність довідникам або на контрольний розряд.
Рис. 17.7. Схема відкриття рахунків розпорядників за коштами загального фонду державного та місцевих бюджетів
У випадку критичних помилок імпорт файла припиняється, а для користувача виводиться повідомлення про причину помилки, необхідне виправлення помилки та повторний імпорт. Після успішного імпорту планові показники, перенесені з транспортних файлів, готові до взяття на облік. Взяти на облік можна як всі показники в картотеці, так і окремі документи. Для цього необхідно відмітити потрібний рядок в одній із 3-х картотек та натиснути кнопку "взяти на облік". В момент виконання проведень виконується вичерпна перевірка кожного документа.
Після введення даних річного та помісячного розпису, кошторису, плану асигнувань система автоматично відображає показники за балансовими рахунками затверджених та поточних планових показників. Тобто система відразу здійснює бухгалтерські проведення за плановими показниками бюджетних розписів та кошторисів, які відображаються на позабалансових рахунках казначейського обліку.
Введення планових показників про затверджені кошторисні призначення, плани асигнувань, бюджетні призначення та бюджетні призначення за помісячним розписом відбувається лише один раз. Всі наступні зміни цих показників вводяться на підставі довідок про внесення змін. Такий порядок уведення інформації відповідає вимогам нормативних документів, що регулюють обслуговування бюджетів за видатками.
Програмний комплекс дозволяє також внесення планових показників у ручному режимі. Для цього використовується функція "Розширена форма вводу планових показників". Планові показники, введені вручну, зберігаються в єдиних картотеках з тими, що були створені через імпорт транспортних файлів і є доступні для обробки з інших прикладних форм.
Після введення планових показників органами казначейства здійснюється реєстрація та відображення в казначейському обліку бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Реєстрація зобов'язань відбувається відповідно до вимог Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. за № 309.
Для обліку операцій з реєстрації бюджетних і фінансових зобов'язань, та оплаті рахунків розпорядників коштів застосовується функція "Зобов'язання". Для забезпечення обліку бюджетних зобов'язань необхідно внести бюджетне зобов'язання в базу даних вручну або через імпорт транспортного файла, та виконати бухгалтерські проведення в головній книзі через кнопку "Взяти на облік". Після взяття на облік бюджетних зобов'язань, можна реєструвати фінансові зобов'язання. Суттєвою особливістю фінансового зобов'язання є його прив'язка до бюджетного зобов'язання. А саме, крім облікових реквізитів "бюджет-фонд-відомство-програма (функція)-кекв", у фінансовому зобов'язанні необхідне співпадання дати та номера бюджетного зобов'язання, що зареєстроване раніше. Без цієї відповідності транспортні файли фінансових зобов'язань не можуть бути імпортовані в базу даних. При ручному вводі, проблема прив'язки фінансового зобов'язання до бюджетного вирішується автоматично.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм обслуговування бюджетів за видатками в АС "Є-Казна"“ на сторінці 2. Приємного читання.
