• ведення мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
• ведення кошторисів та планів асигнувань бюджетних установ; - фінансування бюджетної сфери і розподіл бюджетних коштів;
• формування вихідних електронних платіжних документів на перерахування коштів до державного та місцевих бюджетів, а також документів на відновлення касових видатків;
• здійснення обліку й аналізу витрат державного та місцевих бюджетів;
• формування бюджетної та фінансової звітності про виконання видаткової частини бюджетів;
• ведення довідкової інформації системи казначейства.
Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління визначається склад задач, що розв'язуються. У функціональних задачах, для автоматизації яких призначена підсистема, відображаються специфічні особливості кожної конкретної підсистеми певного об'єкта. Саме задача є об'єктом розробки, впровадження та експлуатації кінцевим користувачем. Зміст задачі визначає сукупність вихідних показників, які формуються й обчислюються в задачі за відповідними алгоритмами. З появою нових інформаційних технологій поняття "задача" розглядається як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом.
Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним з найважливіших елементів створення інформаційних систем. Розвинені автоматизовані інформаційні системи дають змогу реалізувати багатоваріантні алгоритми розрахунку показників на основі вибору з банку моделей найефективніших математичних методів, моделей й алгоритмів для конкретного об'єкта управління. При цьому кожна конкретна задача при розробці автоматизованих інформаційних систем повинна розглядатися в інформаційному зв'язку з іншими задачами даної підсистеми та інших підсистем, а також із зовнішніми автоматизованими інформаційними системами.
Зважаючи на складність та комплексний характер функціональних задач вибір їх складу повинен здійснюватися з урахуванням основних фаз управління: прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу та регулювання.
Прогнозування - управлінська функція, за допомогою якої здійснюється формування й наукове обґрунтування перспектив розвитку об'єкта управління, можливих змін його стану у майбутньому. У бюджетній сфері прогнозування займає чільне місце в управлінні фінансовими ресурсами держави та служить інструментом для:
• розробки бюджетної політики держави;
• визначення джерел поступлення доходів до бюджету та напрямів їх цільового спрямування;
• вибір оптимальних схем управління бюджетними коштами, оцінювання майбутніх тенденцій розвитку економіки та фінансової сфери.
За допомогою автоматизованих інформаційних систем розв'язуються комплекси задач із прогнозування різних показників у сфері бюджетної діяльності.
Планування - функція, за допомогою якої реалізується мета управління. Втілення цієї функції забезпечується формуванням планів, згідно з якими буде організовано функціонування об'єкта управління. Традиційно виділяють стратегічне (більше 1-го року), поточне (на 1 рік), оперативне (щоденне, щодекадне, місячне, квартальне) планування. Використання різних видів планування залежить від того, на якому ієрархічному рівні здійснюється управління. На вищому рівні управління планування зорієнтовано на тривалу перспективу, на середньому й нижчих рівнях - на більш короткий термін. При цьому план вищого рівня деталізується за періодами, об'єктами планування і робочими місцями.
Облік, контроль і аналіз - функції, що забезпечують одержання інформації про стан керованої системи за певний проміжок часу; установлення фактичного стану об'єкта управління; визначення відхилень, що виходять за межі допустимих даних; встановлення причин відхилення фактичних показників від запланованих. Комплекси задач, що розв'язуються на цих фазах управління процесом виконання бюджету, виконуються на різних рівнях управління, мають різний період вирішення та обсяги інформації, що опрацьовується. Облік ведеться на нижчому й середньому рівнях. На цю фазу управління припадає найбільше інформаційне навантаження. Аналіз проводиться на середньому й вищому рівнях управління. Ця фаза управління оперує агрегованою інформацією з тривалим періодом вирішення задач. Контроль здійснюється на всіх рівнях управління, залучаючи значний обсяг інформації з тривалим періодом її опрацювання.
У процесі бухгалтерського обліку дохідної та видаткової частин бюджетів визначається реальний стан виконання бюджету. На основі аналізу стану окремих параметрів виконання бюджету щодо заданих значень (розпису) визначаються відхилення у значеннях показників виконання бюджету. При недостатності внутрішньої інформації у складних ситуаціях для аналізу може використовуватися інформація від інших органів, а також залучатися експерти і комп'ютерні експертні системи. Інформація, яка формується на цих фазах управління подається відповідним органам, що з врахуванням ситуаційних факторів, дає змогу ухвалювати виважені управлінські рішення про обсяги і напрями використання бюджетних коштів.
Регулювання - корегування діяльності об'єкта управління за наявності відхилень фактичних показників від запланованих; прийняття рішень для виправлення ситуації, що виникла; виведення об'єкта управління на заплановані показники. Для формалізованого опису задач регулювання використовують методи й моделі календарного та мережного планування, транспортні моделі, а також моделі оперативного управління. Підсумковою інформацією цієї фази є календарні й мережні графіки корегування процесу виконання бюджету. Регулювання здійснюється на середньому та вищому рівнях управління.
Кожна фаза управління у системі казначейства містить комплекс задач, які описуються відповідними математичними моделями, алгоритмізуються і вводяться у персональний комп'ютер управлінського персоналу. Оперативне розв'язання цих задач дає змогу отримувати необхідну для цієї фази управління інформацію
Сучасні автоматизовані інформаційні системи здатні обробляти інформацію за всіма функціями управлінської діяльності та передавати її на всі рівні управління. Особливо ефективно в автоматизованих інформаційних системах реалізуються функції контролю, аналізу й регулювання, оскільки вся вхідна інформація для розв'язання цих функціональних задач сформована ще під час розв'язання задач планування й обліку і знаходиться у базі даних. Загалом автоматизована інформаційна система має забезпечити дієвий контроль стану об'єкта управління й оперативне прийняття обґрунтованих рішень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та складові автоматизованих інформаційних систем“ на сторінці 2. Приємного читання.
