• утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні;
• забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення доступу до міжнародного ринку капіталу;
• реформування у сфері міжнародної інтеграції та співпраці, спрямоване на вироблення цілісної і збалансованої зовнішньоекономічної політики, підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості національної економіки.
Досягнення зазначених цілей забезпечується шляхом виконання таких завдань:
• оптимізація структури державного боргу в розрізі валюти і відсоткових ставок, що дасть змогу мінімізувати відповідні ризики;
• мінімізація ризиків, пов'язаних з рефінансуванням та дотриманням середньозваженого строку до погашення боргових зобов'язань держави;
• запобігання виникненню пікових навантажень на державний бюджет, що пов'язані із здійсненням платежів за державним боргом;
• підвищення рівня ліквідності державних боргових цінних паперів, що дасть змогу підвищити попит на них з боку інвесторів;
• здійснення запозичень для підтримки та розвитку пріоритетних сфер економіки; - забезпечення ефективної співпраці з провідними міжнародними рейтинговими агентствами щодо присвоєння ними суверенного кредитного рейтингу Україні та її борговим зобов'язанням; - забезпечення прозорості діяльності, пов'язаної з управлінням державним боргом, та публічності відповідної інформації. При розробці та реалізації Стратегії управління державним боргом потрібно враховувати ризики, які можуть призвести до збільшення витрат державного бюджету, пов'язаних із збільшенням сум погашення і обслуговування державного боргу, або зменшення можливостей фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел.
Методологічні й організаційні питання процесу управління ризиками регулює "Положення про управління ризиками, пов'язаними з державним боргом", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2010 р. № 461. Згідно з Положенням під час складання проекту закону про державний бюджет на відповідний рік до нього формуються пропозиції стосовно:
• граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду з відповідними обґрунтуваннями (як складової управління бюджетним і рейтинговим ризиками);
• обсягу фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок державних запозичень або мінімального обсягу профіциту державного бюджету, що має бути спрямованим на погашення державного боргу, з відповідними обґрунтуваннями;
• сум внутрішніх і зовнішніх запозичень у відповідному бюджетному періоді з відповідними обґрунтуваннями (як складової управління валютним ризиком);
• сум короткострокових, середньострокових і довгострокових запозичень з відповідними обґрунтуваннями (як складової управління ризиком рефінансування).
Після набрання чинності законом про державний бюджет на відповідний рік Департаментом боргової та міжнародної фінансової політики розробляється програма управління державним боргом на бюджетний період на основі показників закону.
Упродовж бюджетного періоду щокварталу, не пізніше дати оголошення першого аукціону планового кварталу, Департаментом боргової та міжнародної фінансової політики формуються квартальні плани управління державним боргом. Після закінчення звітного кварталу складаються довідки про виконання квартальних планів управління державним боргом (які, в тому числі, включають дані про рівень ризиків станом на кінець звітного кварталу).
Управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками здійснюється Міністерством фінансів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 131:
- під час формування основних напрямів бюджетної політики та підготовки проекту закону про Державний бюджет України шляхом встановлення граничних абсолютних та відносних показників гарантованого державою боргу, зокрема, гранично допустимого відношення гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту та граничного обсягу надання державних гарантій; - у період до надання державної гарантії за кожним проектом за участю Міністерства економічного розвитку і торгівлі та центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить позичальник; - упродовж строку дії державної гарантії за кожним проектом за участю органу влади.
Рівень ризиків вважається прийнятним у разі:
• доцільності реалізації проекту;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості управління державним боргом“ на сторінці 4. Приємного читання.
